Китай схвалив перший мозковий імплант для комерційного використання

Китайський регулятор лікарських засобів — Національне управління з медичних продуктів — вперше видав дозвіл на комерційне використання мозкового імплантату для дорослих пацієнтів, які частково паралізовані внаслідок травми спинного мозку. Як повідомляє Bloomberg з посиланням на відомство, дозвіл отримала компанія Neuracle Technology (Шанхай).

Під час клінічних випробувань розроблений компанією інтерфейс «мозок-комп’ютер» (МКІ) допоміг пацієнтам поліпшити здатність утримувати та хапати предмети руками.

Компанія входить до нової хвилі китайських стартапів, що створюють технології, які дозволяють людям керувати комп’ютерами та іншими електронними пристроями безпосередньо за допомогою сигналів мозку. Ці розробки активно підтримуються державою: технології інтерфейсів «мозок-комп’ютер» включені до числа шести стратегічних галузей майбутнього в останньому п’ятирічному плані Китаю.

Влада також пообіцяла прискорити регуляторний розгляд таких пристроїв і розробити правила відшкодування витрат на лікування ще до того, як подібні продукти масово вийдуть на ринок.

Як зазначає Bloomberg, новина про схвалення імплантату спричинила зростання акцій компаній, пов’язаних з технологіями мозкових інтерфейсів. Акції Sanbo Hospital Management Group, Innovation Medical Management та Nanjing Panda Electronics, що торгуються в Гонконзі, подорожчали більш ніж на 10%.

Як працює мозковий імплант

Затверджений продукт Neuracle, протестований на 36 пацієнтах, являє собою комплексну систему. Вона, як пише Bloomberg, включає:

• імплантовані датчики, що зчитують сигнали мозку;
• роботизовану рукавичку, яка виконує рухи руки;
• хірургічні інструменти для встановлення імпланта;
• алгоритм розшифрування мозкових сигналів;
• медичне програмне забезпечення для тестування;
• систему клінічного моніторингу.

Принцип роботи пристрою полягає в тому, що сенсори зчитують електричну активність мозку пацієнта, що виникає при спробі здійснити рух. Потім алгоритми розшифровують ці сигнали і передають команди зовнішньому пристрою — в даному випадку роботизованій рукавичці, яка допомагає пацієнту рухати рукою і захоплювати предмети.

При цьому пристрій поки що призначений лише для пацієнтів, у яких збережена частина функцій верхньої частини руки. Це відносно обмежена сфера застосування порівняно з більш просунутими імплантатами, які вже демонстрували можливість допомагати повністю паралізованим пацієнтам переглядати інтернет, надсилати електронні листи та грати у відеоігри.

Обмеження пов’язані з конструкцією імпланта: пристрій Neuracle має менше каналів для зчитування нейронних сигналів і розміщується за межами зовнішньої оболонки мозку, тоді як більш просунуті системи використовують більшу кількість каналів або встановлюються ближче до тканин мозку.

Гонка мозкових імплантів

Інвестиції в технології інтерфейсів «мозок-комп’ютер» стрімко зростають у всьому світі, зазначає агентство.

Цього тижня китайська компанія Shanghai StairMed Technology, одна з перших у країні, яка розпочала клінічні випробування мозкового чіпа, порівнянного з розробками Neuralink, залучила 500 млн юанів ($72,6 млн) у новому раунді фінансування. Раунд очолила Alibaba Group Holding. Компанія планує імплантувати пристрій ще 40 пацієнтам цього року.

Інша китайська компанія — Gestala Chengdu Technology, яка працює над альтернативним підходом, схожим на розробки Merge Labs Сема Альтмана — оголосила про посівний раунд фінансування на 150 млн юанів. У США компанія Science Corp. нещодавно залучила $230 млн для комерціалізації свого імплантату, призначеного для лікування сліпоти, а також для розробки інших нейроінтерфейсних пристроїв.

Одним із найбільших гравців у цій галузі залишається Neuralink Ілона Маска. Влітку 2026 року компанія залучила $650 млн на випробування мозкових імплантів.

Neuralink вже розпочала клінічні випробування пристрою з чіпом, який обробляє нейронні сигнали та передає їх на комп’ютери або телефони, у трьох країнах. За даними Reuters, п’ять пацієнтів із важким паралічем вже використовують цю технологію для керування цифровими та фізичними пристроями силою думки.