Документ під назвою «Угода про онлайн-сервіси проти шахрайства» покликаний визначити принципи взаємодії компаній у протидії шахраям в інтернеті. Також ініціатива передбачає координацію дій галузі з урядами, правоохоронцями, неурядовими організаціями та іншими структурами, які займаються боротьбою з шахрайством.
«Ми не можемо впоратися з цією проблемою самотужки. Потрібно, щоб інші гравці галузі об’єднали зусилля для колективної протидії шахрайству», – заявила віцепрезидентка з довіри та безпеки споживачів Google Карен Курінгтон.
У межах домовленостей компанії планують:
- активніше обмінюватися інформацією про злочинні мережі з колегами та правоохоронцями;
- ділитися досвідом виявлення і запобігання шахрайству на міжнародних форумах;
- впроваджувати нові інструменти захисту, зокрема системи на основі штучного інтелекту;
- посилити перевірки фінансових транзакцій на своїх платформах;
- створювати зрозумілі канали для повідомлень користувачів про шахрайство та закликати уряди зробити боротьбу з ним національним пріоритетом.
Водночас угода має добровільний характер і не передбачає штрафів за невиконання зобов’язань. Багато з цих компаній і раніше обмінювалися інформацією між собою, однак нова ініціатива має зробити таку співпрацю більш системною, а не обмеженою окремими випадками.
Контекст
У червні 2025 року дослідники Cybernews виявили понад 30 баз даних із сумарно близько 16 млрд записів із логінами та паролями. У цих масивах містилися дані користувачів соцмереж, зокрема Facebook, месенджера Telegram, а також акаунтів Google, Apple, VPN-сервісів, GitHub та інших платформ. Цей інцидент вважають одним із найбільших витоків даних в історії. Більшість інформації, ймовірно, була зібрана за допомогою шкідливого програмного забезпечення, яке викрадає облікові дані користувачів.
Найменша з виявлених баз містила понад 16 млн записів, тоді як найбільша – більш як 3,5 млрд і, ймовірно, пов’язана з португаломовною інтернет-спільнотою. Один із наборів даних за назвою натякає на російське походження, інший – на зв’язок із Telegram. У середньому кожен датасет містив приблизно 550 млн логінів, паролів та іншої конфіденційної інформації.









































