КЦС ВС роз’яснив порядок набуття права на пай членами КСП і строк звернення до суду

Позивачка у 1995-2000 рр. була членом КСП. Однак у додатку до державного акта на право колективної власності на землю, виданого підприємству 1996 року, не зазначено її прізвища як особи, яка має право на земельну частку (пай). Внаслідок цього після розпаювання землі позивачка не отримала належного їй сертифіката на пай. Дізнавшись у 2019 році, що це може позбавити її права на пай, позивачка звернулася до суду з позовом про визнання права на земельну частку, зазначає пресслужба ВС.

Так, Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду залишив у силі судові рішення судів попередніх інстанцій про відмову в задоволенні позову через пропуск позовної давності, зробивши такі правові висновки:

“Право на пай згідно з п. 2 Порядку паювання земель, переданих у колективну власність сільськогосподарським підприємствам і організаціям мають члени сільськогосподарського підприємства, кооперативу, акціонерного товариства, відповідно до списку, що додається до державного акта на право колективної власності на землю.

У ч. 9 ст. 5 ЗК України (в чинній на час виникнення спірних правовідносин редакції) передбачено, що кожен член КСП має право одержати свою частку землі в натурі. Згідно із ч. 1 ст. 22 ЗК України право власності на землю виникає після одержання документа, що посвідчує це право.

У ч. 2 ст. 23 Кодексу вказано, що державний акт на право колективної власності на землю видається КСП із зазначенням розмірів земель, що перебувають у власності підприємства і в колективній власності громадян. До державного акта додається список цих громадян.

Отже, право особи на пай виникає за наявності трьох умов: одержання КСП державного акта на землю, перебування такої особи в членах КСП на час передачі державного акта та включення до списку осіб, доданого до державного акта на право колективної власності на землю. Невнесення до зазначеного вище списку особи, яка була членом КСП на час передачі у колективну власність землі, не може позбавити її права на земельну частку“.

Отже, на думку ВС, громадянин, якого помилково (безпідставно) не внесено до списку (чи виключено з нього) додатка до державного акта на право колективної власності на землю, має до проведення розпаювання і видачі сертифікатів звернутися до загальних зборів членів КСП з питанням щодо внесення його до списку. У разі недосягнення згоди спір розглядається в судовому порядку.

На думку ВС, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку, що оскільки на час видачі КСП державного акта на право колективної власності на землю позивачка не була виключена в установленому законом порядку із членів КСП, то, відповідно, вона мала право на внесення до списку осіб на розпаювання землі, однак не була включена до такого списку з невідомих причин.

Водночас колегія суддів зазначила, що право на позов у позивачки виникло у 1996 році після видачі КСП державного акта на землю. Звернувшись до суду у 2019 році, вона пропустила встановлений законодавством строк звернення до суду, оскільки про порушення своїх прав як члена КСП дізналася або повинна була дізнатися, коли почалося розпаювання земель колишніх колгоспників. Позивачка не навела обґрунтованих підстав для визнання поважними причин пропуску позовної давності для звернення до суду із позовом.

З постановою Верховного Суду від 4 серпня 2021 року у справі № 617/537/19 (провадження № 61-14184св20) можна ознайомитися тут.