“Країна в смартфоні” — але не для всіх: як живуть пенсіонери в епоху диджиталізації

У 2025 році більшість послуг в Україні, як от оформлення соціальних виплат, реєстрація в черги у держустанови, отримання медичних довідок та рецептів уже доступні онлайн. Молоді люди активно користуються благами диджиталізації, адже це зручно та дозволяє зекономити багато часу. Проте варто не забувати про громадян поважного віку. Згідно з даними КМІСу, які проводили опитування пенсіонерів у 2024 році, понад 30% з них ніколи не користувались електронними сервісами. Великий процент людей похилого відчувають стрес та труднощі при використанні цифрових ресурсів.

Онлайн-послуги та їх офлайн альтернативи

Спеціалісти codes.com.ua провели дослідження і виявили які послуги вже перейшли в онлайн формат та чи можна ними скористатись офлайн:

• Запис до лікаря. Через застосунок HELSI зробити запис можна за хвилину, але якщо такої можливості немає, працівники реєстратури медзакладу можуть допомогти по телефону або офлайн.
• Отримання медичних рецептів. Рецепти на ліки видаються лише в електронному форматі. Лікар виписує їх через ЕСОЗ, пацієнту надходить смс повідомлення або сповіщення у застосунок HELSI (за наявності) з кодом, який потрібно надати працівнику аптеки.
• Оформлення та отримання пенсій. Подати заявку на отримання пенсії можна через портал «Дія», контроль виплат, подання звернень та інші послуги доступні на офіційному сайті ПФУ. У 2025 році ще доступна офлайн реєстрація у сервісному центрі ПФУ та отримання допомоги спеціаліста, пенсію є можливість отримувати на банківську карту, у відділенні «Укрпошти» або вдома у листоноші.
• Подання заявок на отримання пільг. Це можна зробити через «Дію» або офлайн у ЦНАПі, відділені Пенсійного фонду, органах соцзахисту. Втім, кількість ЦНАПів активно скорочується, зокрема, у навесні закрили філію у Рівному.

Отже, найпоширеніші послуги для пенсіонерів доступні онлайн та офлайн. Перший спосіб швидший, не потребує додаткових витрат на транспорт. Другий — звичніший та менш стресовий для старшого покоління навіть попри необхідність стояти в чергах та інші незручності.

Цифрова активність старшого покоління: що показує статистика

В Україні понад 64% громадян користуються онлайн послугами у 2025 році. Такі дані надає Міністерство цифрової трансформації. Зокрема повідомляється, що найпопулярнішим сервісом залишається застосунок «Дія». Ще два роки тому він був встановлений у 18,6 мільйона українців, з них 4,6 млн — пенсіонери. Станом на початок 2025 року кількість користувачів «Дії» збільшилась до 21 млн, проте кількість людей старше 60 років у нових даних не вказано.

Ми проаналізували статистичні дані з різних джерел та підсумували:

• застосунком «Дія» користується менше половини людей похилого віку;
• приблизно 19% пенсіонерів не мають змоги користуватись інтернетом через відсутність гаджетів та стабільного інтернет-зєднання;
• близько 27% не можуть користуватись онлайн послугами через брак знань та навичок;
• лише 40% українців старше 65 років користуються інтернетом загалом.

Цікаво, що у 2023 році проводилось опитування пенсіонерів, в якому 44,6% опитаних вказали, що не хочуть вивчати нові технології та особливості їх використання.

Проблеми пенсіонерів в отриманні електронних послуг у 2025 році: реальні історії

Диджиталізація проводиться для полегшення життя громадян, економії їх часу та фінансів, проте на практиці не завжди все так гладко. Особливо якщо це стосується пенсіонерів. То в чому ж проблема? Розбираємось на практиці.

Історія Ганни Войтюк

Після досягнення жінкою віку 65 років вона отримала право на отримання соціальної пенсії. Але вона не могла її оформити через недійсний паспорт, поновити який у неї не було змоги, адже жила у віддаленому селі на Чернігівщині. На допомогу їй прийшов староста села та разом вони все владнали. Якби у жінки був смартфон, інтернет-зєднання та елементарні навички користування сервісами, проблеми вдалося б уникнути.

Історія Валентини Олегівни

77-річна Валентина Олегівна з Херсону втратила шанс отримати свої законні 80 тис грн, які були нараховані їй у період окупації міста. Все тому, що вона не змогла пройти відеодентифікацію через відсутність технічних засобів та навичок користування електронними ресурсами. Шахраї скористались ситуацією, замість неї підписали документи та забрали кошти. Зараз жінка бореться за справедливість, проте, якби у неї був смартфон та вона б вчасно підтвердила особистість, змогла б контролювати зарахування та вчасно отримати свою пенсію.

Історія Миколи Миколайовича

Чоловік загубив паспорт, тому не міг отримувати пенсію у відділенні Укрпошти. Поїхати відновити його у Миколи Миколайовича не було можливості через відсутність коштів. Чоловік майже голодував, заробляв собі на їжу збиранням каштанів. Якби у нього був смартфон і застосунок «Дія», такої ситуації не сталося б. Втім, тут є вина працівників Укрпошти, адже вони мали право видати пенсіонеру пенсію на підставі довідки з ПФУ, яку чоловік мав при собі та надавав їм.

Покращення цифрової грамотності пенсіонерів

Через відсутність елементарних навичок для користування інтернет-ресурсами та банально відсутністю фінансової можливості придбати смартфон багато пенсіонерів почуваються безпорадними в період диджиталізації. Тішить, що активно з’являються корисні ініціативи, зокрема:

• Безкоштовна програма «Країна в смартфоні» на Черкащині.
• Проєкт «Університет третього рівня» у Дніпрі для навчання пенсіонерів користування смартфонами та ПК.
• Курси з користування мобільними застосунками у Харкові.
• Курс з використання смартфонів на сайті «Київстар».

Отже, codes.com.ua вдалось з’ясувати, що цифровізація послуг не є головною проблемою пенсіонерів. Найбільші труднощі виникають через відсутність фінансової можливості придбати смартфон та нестачу навичок користування технічними ресурсами. Якщо держава зможе розв’язати цю проблему, диджиталізація пройде «безболісно» для всіх верств населення, зокрема й для пенсіонерів та стане справді зручним способом отримання держпослуг.