КГС ВС роз’яснив поняття «член сім’ї боржника» у справах про неплатоспроможність фізичних осіб

Ухвалою Господарського суду міста Києва, залишеною без змін постановою Північного апеляційного господарського суду, провадження у справі № 910/6639/20 про неплатоспроможність особи закрито на підставі ст. 90 КУзПБ з мотивів недотримання боржником вимог щодо повноти та достовірності відомостей, зазначених у декларації про його майновий стан у справі про неплатоспроможність. Зокрема, боржник не усунув недоліків і не зазначив інформації про нематеріальні активи та членів сім’ї, в тому числі про матір, у власності якої відповідно до матеріалів справи перебуває житловий будинок, земельні ділянки та транспортний засіб. Про це йдеться на офіційному сайті Верховного Суду.

ВС у складі судової палати для розгляду справ про банкрутство КГС залишив ці судові рішення без змін.

Розтлумачуючи положення ч. 5 ст. 116 КУзПБ щодо поширення умови визначення членами сім’ї за характеризуючими ознаками спільного проживання, пов’язаності спільним побутом та наявністю взаємних прав та обов’язків виключно на категорію «інші особи» чи на весь перелік, а саме «а також їхні діти, у тому числі повнолітні, батьки, особи, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, інші особи», ВС виходив із такого.

Інститут надання фізичною особою декларації про майновий стан боржника за останні три роки разом із заявою про визнання її неплатоспроможною зумовлений передусім необхідністю визначення обсягів майнових активів боржника з метою ефективного здійснення процедури погашення боргів такої особи, зокрема шляхом їх реструктуризації та подальшого задоволення грошових вимог кредиторів.

Саме тому реалізація обов’язку фізичної особи, яка звернулася до компетентного суду за визнанням факту її неплатоспроможності, надавати достовірну інформацію про все наявне майно, зумовлена не лише формальними вимогами законодавця, а й сутнісним змістом процедур у справах про неплатоспроможність фізичної особи.

Подання декларації про майновий стан дає можливість не лише встановити перелік та вартість майна, стан доходів і витрат на відповідну дату, а й розмір активів за відповідний період.

Включення до кола членів сім’ї осіб, які перебувають у шлюбі з боржником (у тому числі якщо шлюб розірвано протягом трьох років до дня подання декларації), а також їхніх дітей, у тому числі повнолітніх, батьків, осіб, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, пояснюється зазвичай фідуціарним характером відносин боржника з цими особами (обов’язок діяти якнайкраще в інтересах таких осіб), що може сприяти ухиленню від виконання боржником зобов’язань перед кредиторами шляхом перереєстрації майна (майнових прав) на цих осіб. До таких зловживань правом боржник може вдатися незалежно від того, що ці особи проживають окремо від боржника, не пов’язані з ним спільним побутом і сімейними правами та обов’язками.

Таке розуміння поняття «член сім’ї» у процедурі провадження у справі про неплатоспроможність фізичної особи дає підстави для висновку про включення до кола членів сім’ї боржника при застосуванні ч. 5 ст. 116 КУзПБ осіб, які не є членами сім’ї в розумінні ст. 3 СК України, оскільки не є особами, які спільно проживають, пов’язані спільним побутом, мають взаємні права й обов’язки.

Відмінність поняття «член сім’ї боржника», визначеного законодавством у сфері неплатоспроможності та наведеного у ч. 5 ст. 116 КУзПБ, додатково пояснюється відсутністю використання у цій частині бланкетної норми з посиланням на положення СК України, іншого нормативно-правового акта.

Положення ч. 5 ст. 116 КУзПБ самостійно і вичерпно врегульовують зміст поняття «член сім’ї боржника», яке є спеціальним, встановленим саме для цілей визначення змісту правовідносин щодо відновлення платоспроможності фізичної особи. Стаття 3 СК України для регулювання відносин у справах про неплатоспроможність фізичних осіб не застосовується.

Тлумачення ч. 5 ст. 116 КУзПБ, зважаючи на мету правового регулювання відносин неплатоспроможності боржників – фізичних осіб, дає підстави для висновку, що до членів сім’ї такого боржника в обов’язковому порядку необхідно віднести його дітей (у тому числі повнолітніх), батьків та осіб, які перебувають під опікою чи піклуванням боржника, незалежно від того, що вони не проживають з ним спільно, не пов’язані спільним побутом і не мають взаємних прав та обов’язків.

Детальніше з текстом постанови КГС ВС від 22 вересня 2021 року у справі № 910/6639/20 можна ознайомитися за посиланням та в Базі правових позицій Верховного Суду – за посиланням.