ЄС змінює підхід до санкцій проти РФ: у центрі уваги тіньовий флот і фінансові посередники

Європейський Союз стикається з дедалі більшими труднощами під час підготовки нових санкційних пакетів проти Росії, оскільки основні напрями економічних обмежень уже охоплені попередніми рішеннями, а переговори між державами-членами дедалі частіше супроводжуються спробами отримати поступки з інших питань.

Одним із прикладів стала нещодавня домовленість щодо продовження санкцій проти осіб і компаній, пов’язаних із Кремлем, яка супроводжувалася виключенням із санкційного списку російських бізнесменів Алішера Усманова та Михайла Фрідмана. Ініціативу просувала Франція за підтримки Словаччини та Люксембургу, тоді як Латвія виступала проти такого рішення.

За інформацією Euractiv, французька позиція була пов’язана, зокрема, із зусиллями щодо звільнення двох громадян Франції, ув’язнених в Азербайджані. Одного з них помилували через кілька годин після досягнення домовленості.

Така практика викликала занепокоєння частини європейських дипломатів, які вбачають ризик використання санкційної політики для досягнення окремими державами власних зовнішньополітичних цілей. Водночас санкційні рішення ЄС потребують одностайної підтримки всіх 27 держав-членів, що дає кожній із них можливість впливати на остаточний зміст домовленостей.

Новими цілями можуть стати криптобіржі та компанії, що обслуговують тіньовий флот

За оцінкою старшого аналітика Європейського політичного центру Філіпа Лаусберга, із 2022 року характер переговорів щодо санкцій поступово змінився. Якщо на початкових етапах основна увага приділялася енергетичній безпеці та масштабним економічним обмеженням, то тепер дедалі більшого значення набувають конкретні корпоративні, фінансові та зовнішньополітичні інтереси.

Попередні санкційні пакети вже охопили нафтовий і газовий сектори, торгівлю сировиною, експортний контроль та фінансову систему. Тому подальше розширення обмежень потребуватиме складніших рішень, спрямованих передусім проти структур, які забезпечують функціонування російської економіки в умовах санкцій.

Серед потенційних цілей експерти називають компанії, що обслуговують російський тіньовий флот, фінансових посередників, криптовалютні біржі та підприємства у третіх країнах, через які Росія отримує доступ до товарів і технологій в обхід експортних обмежень.

Водночас виявлення та припинення діяльності таких структур є значно складнішим завданням, ніж запровадження прямих секторальних заборон. Показовим прикладом Euractiv називає розслідування Financial Times щодо пов’язаної з Росією фінансової групи А7, через яку, попри санкції, було проведено близько $6,9 млрд.

Окремим питанням залишається можливість посилення тиску на китайські банки, які можуть брати участь у фінансових операціях, пов’язаних із Росією. За словами Лаусберга, такі заходи могли б стати суттєвим розширенням санкційного режиму, однак водночас створили б ризик погіршення відносин із Пекіном на тлі прагнення ЄС розвивати торговельну співпрацю з Китаєм.

ЄС може зосередитися на виконанні чинних обмежень

На думку експертів, одним із ключових напрямів подальшої санкційної політики Євросоюзу має стати посилення контролю за виконанням уже запроваджених обмежень, насамперед у технологічній сфері та експорті продукції, яку Росія може використовувати для підтримки своєї військової промисловості.

Директор європейського напряму Eurasia Group Олександр Коляндр вважає, що технологічні обмеження та експортні заборони залишаються серед основних інструментів економічного тиску на Росію. Водночас він застерігає, що окремі санкції можуть мати небажаний ефект, спонукаючи підсанкційних осіб повертати капітали та професійні ресурси до Росії.

Президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн також наголошувала на необхідності ефективнішого застосування чинних санкцій замість постійного розширення переліку нових обмежень. Проте, як зазначають експерти, механізми обходу санкцій постійно змінюються, тому їх виявлення та блокування потребують безперервної адаптації європейських регуляторів.

Одним із можливих варіантів подальшої роботи є підготовка менших за обсягом санкційних пакетів, які було б простіше погоджувати між державами-членами. Таку пропозицію висловив один із послів ЄС. Водночас Лаусберг зауважує, що збільшення кількості окремих пакетів може створити додаткові можливості для блокування рішень країнами, які прагнуть отримати поступки в інших питаннях.

За інформацією Euractiv, у жовтні очікується розширення санкційного списку приблизно на 1600 фізичних та юридичних осіб. Подальше формування санкційної політики Євросоюзу залежатиме як від можливості досягнення політичних домовленостей між державами-членами, так і від ефективності заходів, спрямованих на перекриття каналів обходу вже чинних обмежень.