Як розлучитись з іноземцем без судового процесу, а в яких випадках суду не уникнути?

Як розлучитись з іноземцем без судового процесу, а в яких випадках суду не уникнути, як визначити підсудність у спорах про розірвання шлюбу з іноземним елементом та як дистанційно укласти договір з адвокатом – відповіді на всі ці питання з’ясовували адвокати під час заходу з підвищення кваліфікації «Судові процеси про розірвання шлюбу з іноземним елементом», що відбувся у Вищій школі адвокатури НААУ. Лектором вебінару виступив Юрій Бабенко, адвокат, медіатор, CEO АО «Мітракс».

На початку заходу Юрій Бабенко зауважив, що на сьогодні як для України, так і для більшості держав сучасного світу, є характерною тенденція зростання кількості шлюбів з іноземним елементом.

Йдеться насамперед про такі шлюби, в яких подружжя:

• 1) є громадянами різних держав;
• 2) проживає у різних державах;
• 3) проживає в одній державі, проте обоє мають громадянство іншої держави.

У разі укладення шлюбу громадянина України з громадянином іншої держави, при розлученні в Україні застосовуватимуть норми Сімейного кодексу України та Цивільного процесуального кодексу України.

Розірвати шлюб з іноземцем можливо двома способами:

1. У РАЦСі
2. У судовому порядку.

Розлучення в РАЦСі може відбутись за таких умов:

• немає спільних неповнолітніх дітей;
• є згода обох з подружжя на розірвання шлюбу;
• хоча б один із подружжя має змогу з’явитися до РАЦСу.

Якщо один із подружжя не може з’явитись до РАЦСу, необхідно:

• – заповнити його частину заяви та засвідчити у нотаріуса або
• – завірити двомовну заяву у нотаріуса чи в консульстві та легалізувати її.

Подружжя може подати до РАЦС за місцем проживання (реєстрації) одного з них заяву про розірвання шлюбу разом з усіма необхідними документами (документи, що посвідчують особу, свідоцтво про шлюб, посвідка проживання та ін.).

Якщо один із подружжя через поважні причини не може подати заяву до органів РАЦС, другий з подружжя може зробити це від його імені. Для цього людині, яка не може бути присутньою при поданні заяви на розлучення, потрібно самостійно заповнити свою частину заяви, завірити її у нотаріуса та передати іншому з подружжя. Якщо заява складена мовою іноземця, необхідно зробити її нотаріально засвідчений переклад та легалізувати. Реєстрація розірвання шлюбу відбувається через місяць з дня подання заяви.

Розірвання шлюбу з іноземцем у судовому порядку відбувається, якщо:

• у подружжя є спільні неповнолітні діти
• відсутня згода на розірвання шлюбу одного з подружжя або її неможливо отримати.

Рішення суду, що набрало законної сили буде документом, що засвідчує факт розірвання шлюбу. Свідоцтво про розірвання шлюбу в такому випадку не видається.

Далі Юрій Бабенко сфокусував увагу на визначенні підсудності у спорах про розірвання шлюбу з іноземним елементом, зауваживши, що питання підсудності визначається міжнародними угодами, зокрема двосторонніми договорами України про правову допомогу і правові відносини у цивільних і сімейних справах. До них віднесено наступні договори:

• • Конвенція про правову допомогу і правові відносини у цивільних, сімейних і кримінальних справах;
• • Конвенція про визнання рішень про розлучення та про окреме проживання подружжя, прийнята Гаазькою конференцією з міжнародного приватного права у 1970 році;
• • та інші двосторонні договори.

Компетенція судів з вирішення справ про розірвання шлюбу може визначатися за такими критеріями:

• 1) суд держави спільного громадянства подружжя;
• 2) суд держави громадянства одного з подружжя;
• 3) суд держави місця проживання одного з подружжя;
• 4) суд держави останнього спільного місця проживання подружжя.

Між цими критеріями міжнародної підсудності немає субординації, вони є альтернативними.

Лектор наголосив, що український суд відмовляє у відкритті провадження у справі, якщо в суді чи іншому юрисдикційному органі іноземної держави розглядається справа зі спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав – таке правило передбачено статтею 75 Закону України «Про міжнародне приватне право». Законну перевагу в продовженні судового процесу має суд тієї держави, який відкрив провадження у справі першим.

Отже, як визначається підсудність справи в українських судах?

Підсудність в Україні за загальним правилом визначається за місцем реєстрації або перебування відповідача. Також вона може визначатись за місцезнаходженням майна відповідача чи за останнім відомим зареєстрованим його місцем проживання або перебування чи постійного його заняття (роботи).

Однак, що робити, якщо воно невідоме?

Існує декілька альтернативних варіантів для визначення підсудності в Україні:

• Домовленість у договорі. За домовленістю подружжя справа може розглядатися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування будь-кого з них;

• Поважні причини. Відповідач на момент розірвання шлюбу проживає за межами України, позови про розірвання шлюбу можуть пред’являтися за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача у разі, якщо на його утриманні є малолітні або неповнолітні діти або якщо він не може за станом здоров’я чи з інших поважних причин виїхати до місця проживання відповідача.

У деяких випадках, визначити підсудність в Україні може Верховний Суд:

• • якщо обидві сторони є громадянами України, але проживають за її межами;
• • якщо один із подружжя – громадянин України, а інший – іноземець або особа без громадянства, і вони обидва проживають за межами України.

Для підтвердження факту постійного проживання за межами України необхідно надати докази. Ними можуть бути:

• • копії карт побиту (у Польщі);
• • копії картки на постійне проживання (у Канаді);
• • копії посвідки на постійне проживання та її переклад на українську мову;
• • документ про місце реєстрації в країні перебування тощо.

Юрій Бабенко сфокусував увагу на особливостях визначенні підсудності, якщо відповідач перебуває на тимчасово окупованій території. Так, справи, що розглядалися судами, які опинилися на окупованих територіях, передаються в інші суди, що розташовані на території, підконтрольній українській владі. На офіційному вебсайті Верховного Суду до ознайомлення доступне Розпорядження про визначення територіальної підсудності справ, перелік судів, територіальну підсудність яких було змінено у зв’язку з неможливістю здійснювати правосуддя в умовах воєнного стану. Якщо ж місцезнаходження відповідача неможливо встановити, його виклик здійснюється шляхом оголошення на офіційному вебсайті судової влади.

Крім того, лектор зазначив, що вимогу про розірвання шлюбу можна об’єднати з іншими позовами, підсудність яких є альтернативною. Наприклад:

• Позови про стягнення аліментів, збільшення їх розміру, оплату додаткових витрат на дитину, стягнення неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів, індексацію аліментів, зміну способу їх стягнення, про визнання батьківства відповідача, можуть пред’являтися також за зареєстрованим місцем проживання чи перебування позивача;
• Позови, що виникають із договорів, у яких зазначено місце виконання або виконувати які через їх особливість можна тільки в певному місці, можуть пред’являтися також за місцем виконання цих договорів.

Юрій Бабенко окремо відзначив можливість дистанційного укладення договору з іноземцем. Так, якщо клієнт знаходиться за кордоном, підписати договір з адвокатом можна в електронній формі. За законом, укладені таким чином договори, фактично прирівнюються до письмової форми (стаття 639 Цивільного кодексу України). Лектор звернув увагу правничої спільноти на Рішення НААУ № 121 «Про затвердження роз’яснення щодо можливості адвокатом здійснювати представництво інтересів клієнтів на підставі договору, вчиненого в електронній формі, а також необхідності надання клієнтом згоди на розкриття конфіденційної інформації.

У цьому рішенні також зачіпається питання місця підписання договору, а саме «згідно ст. 647 ЦК України, договір є укладеним у місці проживання фізичної особи або за місцезнаходженням юридичної особи, яка зробила пропозицію укласти договір, якщо інше не встановлено договором. Отже, не зазначення місця підписання договору не є підставою для відмови адвокату у наданні відповіді на його запит від імені клієнта».