Як НБУ та Великдень тимчасово врятували гривню на тлі спустошеного бюджету

Минулого тижня (30 березня — 3 квітня) національна валюта продемонструвала короткострокове зміцнення завдяки жорстким інтервенціям регулятора, вичерпанню гривневої ліквідності в імпортерів та сезонному скиданню доларів населенням перед святами. Водночас фундаментальні економічні проблеми — від розгортання інфляції до фактично порожнього Резервного фонду — нікуди не зникли, що зберігає довгостроковий курс на неминучу девальвацію. Про це пише фінансовий аналітик Андрій Шевчишин.

Ілюзія стабільності: офіційні та готівкові курси

За підсумками тижня (30 березня — 3 квітня) гривня ситуативно відіграла позиції. Офіційний курс долара знизився на 0,5% до позначки 43,65 грн, а євро відкотився на 0,6% до 50,31 грн. На готівковому ринку корекція виявилася ще помітнішою: долар подешевшав на 0,7% (до 43,71 грн), євро втратив 0,6% (до 50,80 грн).

Така динаміка не є ознакою системного оздоровлення економіки. Вона зумовлена виключно активним втручанням Нацбанку позаминулого тижня, зниженням ділової активності через вихідний день у США (3 квітня), а також фактором завершення кварталу. Покупці валюти елементарно вичерпали власні запаси вільної гривні й не могли продовжувати агресивну скупку, тоді як продавці, які раніше притримували ресурс, почали масово виходити на ринок.

Математика валютного дефіциту

Статистика торгів чітко фіксує охолодження паніки. На міжбанку середньодобовий попит впав на 8% — з максимальних 431,6 млн до 397 млн доларів. Водночас пропозиція зросла на 6,3% до 268 млн доларів на добу. Завдяки цьому середньодобовий дефіцит на міжбанківському ринку обвалився з багатомісячних максимумів одразу на 28% — до 129 млн доларів. Це дозволило НБУ зменшити обсяг спалювання резервів (інтервенцій) на 30%, продавши 888,5 млн доларів.

Готівковий ринок також «остигає» другий тиждень поспіль. Попит тут скоротився на 7,6% (до 91,4 млн доларів на день), а пропозиція від населення навпаки зросла на 5,8% (до 69,2 млн доларів, що майже на чверть перевищує середні показники першого кварталу 2026 року). Середньодобовий дефіцит на готівковому ринку впав на третину до нормальних для квітня значень — 22 млн доларів. Сумарний щоденний дефіцит (безготівка плюс готівка) впав на 30% — з 213 млн до 151 млн доларів.

Великодній розпродаж: населення здає заощадження

Традиційно за тиждень до Великодня українці починають конвертувати валютні заощадження у гривню. До повномасштабної війни це призводило до зміцнення нацвалюти на 0,5−1%, хоча зараз коливання є ближчими до нуля. Бізнес виплачує зарплати та премії, які йдуть не на валютні спекуляції, а на покриття побутових святкових витрат (стіл, дім, дача). Міжбанк додатково балансується завдяки зниженню імпорту овочів, появі власної тепличної продукції та завершенню опалювального сезону (що знижує попит на енергоресурси).

Очікується, що завдяки готовності НБУ протидіяти тиску, гривня може додати ще 10−25 копійок. Прогнозований коридор для готівкового долара становить 43,50−43,80 грн, для євро — 50,5−51,0 грн. Наступного після свят тижня курс перейде у боковик або почне незначне послаблення. Глобальний девальваційний тренд залишається незмінним.

Ціновий тиск, геополітика та діра в Резервному фонді

Попри локальне зміцнення курсу, загальне макроекономічне тло залишається вкрай ризикованим:

• Інфляція та бізнес: продовжується системне зростання цін. Тарифи вже підвищили телеком-оператори та «Нова пошта». Стабільно дорожчає пальне, що через логістику перекладається у фінальну вартість товарів та закладає високу собівартість майбутнього врожаю. Зростають ціни на послуги, а імпортні фрукти залишаються дорогими через високий курс долара. На ринку продовольства відносна стабільність спостерігається лише з овочами (завдяки розпродажу минулорічних запасів та імпорту) та цукром (внутрішня пропозиція стримує ціни через проблеми з експортом).
• Спустошення бюджету: за інформацією журналіста Юрія Ніколова, держава стрімко «проїдає» Резервний фонд бюджету — там залишилося лише 0,7 млрд гривень. Ці критичні кошти були витрачені в тому числі на сумнівні популістські ініціативи штибу «Кешбеку» та «єБачка», що в умовах відсутності зовнішнього фінансування викликає серйозні питання до пріоритетів уряду.
• Борги та податки: 7 квітня Верховна Рада планує голосувати за нові податкові зміни. Того ж дня Мінфін буде змушений «пилососити» ліквідність з ринку для погашення гривневих ОВДП на 19 млрд грн. Ще через тиждень державі доведеться виплачувати 14 млрд грн, 350 млн доларів та 189 млн євро.
• Зовнішні фактори: візит головної дипломатки ЄС Каї Каллас підтвердив, що всі ключові кредити поставлені на паузу через тиск Угорщини. Ситуація ускладнюється позицією Дональда Трампа, який переглядає всю співпрацю по лінії НАТО-Україна (у бюджеті Пентагону на 2027 рік кошти на підтримку не закладені). Додаткову нестабільність генерують глобальні події (Іран, Ормузька протока, Червоне море), які впливають на ціни нафти та динаміку пари євро-долар. Також ринок завмер в очікуванні публікації статистики щодо інфляції: 9 квітня в Україні та 10 квітня у США, а 12 квітня відбудуться вибори в Угорщині.

Угорський шантаж та європейські «втішні призи»

Ситуація із замороженим фінансуванням від ЄС, на яку вказують аналітики, є критичною для платіжного балансу України у 2026 році. Наприкінці березня Кая Каллас офіційно підтвердила, що надання Україні масштабного кредиту розміром 90 мільярдів євро повністю заблоковане Угорщиною, яка використовує своє право вето для шантажу європейських інституцій. Аби хоч якось перекрити дефіцит та заспокоїти ринки, голова Єврокомісії Урсула фон дер Ляєн анонсувала передачу Україні 1,4 млрд євро в рамках механізму ERA. Проте важливо розуміти, що це не системний макрофінансовий транш, а лише поточні доходи від інвестування заморожених російських активів. Цієї суми абсолютно недостатньо для покриття видатків українського бюджету, що змушує державу покладатися виключно на внутрішні податки та спалювання резервів НБУ.