Як фізособа може бути визнана банкрутом: особливості процедури

У жовтні 2019 року набув чинності Кодекс з процедур банкрутства, який передбачає впровадження в Україні інституту банкрутства фізичних осіб. Фахівці платформи ФінСкарга розповіли про основні етапи цієї процедури, – повідомляє ЛІГА.Money.

У яких випадках можна скористатися такою процедурою?

Почати процедуру банкрутства фізична особа може в таких випадках:

• якщо розмір боргу перевищує 30 мінімальних зарплат (6000 х 30 = 180 000 грн);
• протягом двох та більше місяців позичальник погашав менше 50% щомісячних платежів за кожним зі своїх зобов’язань;
• в межах виконавчого провадження ухвалена постанова про відсутність у боржника майна для стягнення;
• існують інші обставини, які підтверджують, що найближчим часом боржник не зможе виконувати свої грошові зобов’язання та здійснювати платежі.

Основні етапи процедури банкрутства

Відповідно до статті 115 Кодексу України з процедур банкрутства, провадження у справі про банкрутство фізособи (або фізособи-підприємця) може відкриватися лише за заявою самого боржника.

Процедура банкрутства фізичної особи складається з наступних етапів.

Перший етап

• боржник подає відповідну заяву до господарського суду за місцем проживання;
• суд відкриває провадження у справі про неплатоспроможність (банкрутство), призначає арбітражного керуючого та вводить 120-денний мораторій на задоволення вимог кредиторів.

З цього моменту:

• забороняється погашення боргів поза такою процедурою;
• боржник може розпоряджатися своїм майном лише в порядку, передбаченому Кодексом України з процедур банкрутства.

Другий етап

Складання плану реструктуризації боргів або укладання мирової угоди. Мирова угода – це домовленість сторін щодо врегулювання заборгованості на основі взаємної згоди.

Реструктуризація передбачає:

• відстрочення чи списання боргу або його частини;
• перекваліфікацію та працевлаштування боржника;
• реалізацію майна, за рахунок якого можна погасити борг.

Третій етап

Визнання фізособи банкрутом та введення процедури погашення боргів.

До ліквідаційної маси (тобто майна, за рахунок якого погашатимуться борги), не включають:

• єдине житло боржника, де він проживає з сім’єю (максимальна площа такого житла – до 60 кв м для квартири та 120 кв м – для будинку);
• інше майно, передбачене законодавством, на яке не можна звернути стягнення;
• гроші на рахунках у пенсійних фондах та фондах соціального страхування.

До ліквідаційної маси увійде майно, що було отримане боржником після визнання його банкрутом і до кінця погашення зобов’язань.

Четвертий етап

Звільнення боржника від боргів.

Якщо план реструктуризації не схвалено або не виконано, тоді боржник визнається банкрутом і відкривається процедура погашення його боргів.

Після завершення цієї процедури всі борги списуються, навіть якщо майна боржника не вистачило для остаточних розрахунків.

Обмеження щодо фізосіб, визнаних банкрутами

Якщо фізичну особу-боржника визнали банкрутом, то відносно нього діятимуть такі обмеження:

• протягом п’яти років після визнання банкрутом громадянин зобов’язаний перед укладенням договорів позики, кредитних договорів, договорів поруки або договорів застави письмово повідомляти про факт своєї неплатоспроможності інші сторони таких договорів;
• фізособа не може вважатися такою, що має бездоганну ділову репутацію протягом трьох років після визнання банкрутом;
• протягом п’яти років після визнання фізособи банкрутом не може порушуватися нове провадження у справі про її неплатоспроможність.