Фонд гарантування вкладів оскаржує відмову у стягненні 22,9 млрд грн із пов’язаних осіб «Дельта Банку»

Апеляційний суд повертається до справи «Дельта Банку» на 22,9 млрд грн

Північний апеляційний господарський суд 13 жовтня продовжує розгляд апеляційної скарги Фонду гарантування вкладів фізичних осіб у справі №910/21280/21, яка стосується відшкодування багатомільярдних збитків, завданих АТ «Дельта Банк» та його кредиторам.

Про це повідомив Фонд гарантування вкладів у пресрелізі від 13 жовтня 2026 року.

Позовні вимоги становлять 22,9 млрд грн, що робить провадження одним із найбільших серед судових справ Фонду про притягнення пов’язаних із неплатоспроможними банками осіб до майнової відповідальності.

Судовий процес триває з 2021 року. Раніше господарський суд першої інстанції відмовив у задоволенні позову, однак Фонд не погодився з таким рішенням та оскаржив його в апеляційному порядку.

Наразі йдеться саме про продовження апеляційного розгляду, а не про ухвалення остаточного рішення щодо стягнення коштів.

Результат розгляду апеляційної скарги визначатиме подальші перспективи одного з найбільш фінансово значущих спорів, пов’язаних із ліквідацією українських банків.

Як, за версією Фонду, виводили кошти з «Дельта Банку»

Фонд гарантування вкладів пов’язує виникнення збитків «Дельта Банку» з операціями, які, за його твердженням, здійснювалися за участю пов’язаних із банком осіб.

Зокрема, йдеться про кредитування компаній, пов’язаних із банківською установою, та подальше перерахування отриманих коштів за межі України.

За інформацією Фонду, такі перекази здійснювалися на підставі фіктивних контрактів, що дозволяло виводити фінансові ресурси з банку без належного економічного обґрунтування.

У результаті, як стверджує ФГВФО, банк втратив значні активи, що негативно позначилося на його фінансовій стійкості та можливості виконувати зобов’язання перед кредиторами.

Фонд пов’язує відповідні операції з подальшою неплатоспроможністю установи та дефіцитом коштів, необхідних для розрахунків із вкладниками й іншими кредиторами під час процедури виведення банку з ринку.

Водночас наведені обставини є позицією позивача в судовому спорі. Оскільки суд першої інстанції відмовив у задоволенні вимог, питання цивільно-правової відповідальності відповідачів залишається предметом апеляційного перегляду.

До колишнього власника «Дельта Банку» Миколи Лагуна також подано позови

Судове провадження на 22,9 млрд грн не є єдиною справою, яку Фонд гарантування вкладів веде щодо діяльності «Дельта Банку».

За інформацією ФГВФО, до судів подано ще декілька позовів до осіб, яких Фонд вважає причетними до завдання збитків банку.

Серед відповідачів в інших провадженнях фігурує колишній власник банку Микола Лагун.

Відповідні справи перебувають на різних стадіях розгляду в судах різних інстанцій.

Раніше Фонд оцінював орієнтовні втрати кредиторів унаслідок доведення «Дельта Банку» до банкрутства у 24,5 млрд грн.

Водночас цю оцінку не слід ототожнювати із сумою конкретного позову на 22,9 млрд грн, оскільки йдеться про різні показники, сформовані для різних цілей.

Подання кількох позовів також не означає автоматичного встановлення відповідальності всіх зазначених у них осіб. У кожному провадженні суд має окремо оцінити докази, обставини справи та наявність правових підстав для стягнення збитків.

У справі «Кредитпромбанку» Фонд вимагає 350,7 млн грн

Ще одне апеляційне провадження, заплановане на 13 жовтня, стосується ПАТ «Кредитпромбанк».

Північний апеляційний господарський суд має продовжити розгляд скарги Фонду на рішення суду першої інстанції у справі №910/9837/25.

Сума позовних вимог становить 350,7 млн грн.

За твердженням Фонду, під час ліквідації банку було встановлено факти ухвалення пов’язаними особами рішень, які суперечили інтересам фінансової установи та її кредиторів.

Одним із таких епізодів стала операція з погашення кредитної заборгованості, розмір якої перевищував 360 млн грн.

У рахунок виконання кредитного зобов’язання було звернено стягнення на предмет іпотеки — земельну ділянку в Київській області.

Однак, за оцінкою Фонду, ринкова вартість цієї земельної ділянки була в десятки разів нижчою за суму заборгованості.

Унаслідок такої операції, як вважає ФГВФО, банк та його кредитори втратили понад 350 млн грн.

Саме ці обставини стали підставою для звернення Фонду до суду з вимогою про відшкодування завданих збитків.

Апеляційна палата ВАКС розглядає справу щодо «Родовід Банку»

Також 13 жовтня Апеляційна палата Вищого антикорупційного суду має продовжити розгляд апеляційної скарги обвинуваченого на вирок суду першої інстанції у справі ПАТ «Родовід Банк».

Йдеться про провадження №991/847/24, у межах якого розглядаються обставини завдання банку збитків на суму понад 18 млн грн.

За інформацією Фонду, під час виведення банку з ринку були виявлені операції, які могли використовуватися для незаконного виведення коштів.

Зокрема, йдеться про укладення фіктивних договорів оренди приміщень, виконання ремонтних робіт і надання юридичних послуг, які фактично не здійснювалися.

Окремим механізмом, за даними ФГВФО, стало кредитування неплатоспроможних позичальників.

При цьому ліквідне забезпечення за відповідними кредитами замінювали на земельні ділянки, яких фактично не існувало.

Такі дії, як стверджує Фонд, призвели до неповернення коштів банку.

На відміну від господарських спорів щодо «Дельта Банку» та «Кредитпромбанку», провадження щодо «Родовід Банку» перебуває в межах кримінального судочинства, а апеляційний суд перевіряє вирок, ухвалений судом першої інстанції.

Суд розгляне позов щодо «Банку Михайлівський» на 742,6 млн грн

На 14 жовтня заплановано продовження розгляду ще однієї великої справи Фонду гарантування вкладів.

Північний апеляційний господарський суд має розглянути апеляційну скаргу ФГВФО у справі №910/11028/20 щодо стягнення 742,6 млн грн із пов’язаних осіб ПАТ «Банк Михайлівський».

Раніше суд першої інстанції відмовив у задоволенні відповідного позову, після чого Фонд оскаржив рішення.

За даними ФГВФО, напередодні визнання банку неплатоспроможним у ньому здійснювалися операції, які, на думку Фонду, були спрямовані на виведення активів.

Серед таких операцій називаються виведення кредитного портфеля шляхом фіктивних бухгалтерських проводок, придбання сумнівних прав вимоги за операціями з цінними паперами та надання незабезпечених кредитів компаніям з ознаками фіктивності.

Фонд вважає, що ці дії завдали банку значних фінансових втрат.

Водночас судова перспектива відповідних вимог залежатиме від результатів апеляційного перегляду.

Крім цієї справи, у судах різних інстанцій перебувають ще три позови Фонду до осіб, яких він вважає причетними до завдання збитків «Банку Михайлівський».

Суди розглядають позови до власників і пов’язаних осіб понад 20 банків

Загалом протягом тижня з 12 до 16 жовтня 2026 року в судах різних інстанцій заплановано розгляд позовів Фонду гарантування вкладів до власників та пов’язаних осіб понад 20 банків, які перебувають у процедурах виведення з ринку.

Такі провадження є частиною роботи ФГВФО, спрямованої на встановлення відповідальності осіб, чиї рішення або дії, за позицією Фонду, спричинили фінансові втрати неплатоспроможних банків.

На відміну від звичайного стягнення кредитної заборгованості з позичальників, у цих справах ідеться про можливу відповідальність осіб, які впливали на діяльність банків, ухвалювали управлінські рішення або брали участь в операціях, що призвели до втрати активів.

Для задоволення відповідних вимог Фонд повинен довести передбачені законом підстави відповідальності конкретних відповідачів, зокрема наявність збитків, протиправність поведінки та причинний зв’язок між діями й завданою шкодою.

При цьому навіть позитивне рішення суду не означає негайного повернення всієї заявленої суми.

Фактичне відшкодування залежить від набрання рішенням законної сили, можливості його виконання та наявності майна або коштів, на які може бути звернено стягнення.

Чому результати цих справ важливі для кредиторів банків

Позови Фонду гарантування вкладів мають значення не лише з погляду притягнення пов’язаних осіб до майнової відповідальності, а й для перспектив задоволення вимог кредиторів неплатоспроможних банків.

Після виведення банку з ринку його активи використовуються для розрахунків із кредиторами відповідно до встановленої законодавством черговості.

Якщо частина активів була втрачена через неправомірні операції, це може зменшувати обсяг коштів, доступних для таких виплат.

Саме тому Фонд звертається до судів із вимогами про відшкодування шкоди, яку, на його думку, завдали власники, керівники та інші пов’язані особи банків.

Успішне стягнення коштів потенційно може збільшити обсяг активів, доступних для задоволення вимог кредиторів.

Водночас значні суми позовів самі по собі не гарантують фактичного надходження коштів.

Подальший перебіг справ щодо «Дельта Банку», «Кредитпромбанку», «Родовід Банку» та «Банку Михайлівський» залежатиме від рішень судів відповідних інстанцій і результатів їх виконання.