Достроковий вихід на пенсію та пенсія військовослужбовців – експерт проаналізував норми нового закону

У період дії воєнного стану швидкого нормативного врегулювання потребує багато сфер суспільних відносин. Одним з таких важливих напрямів є питання пенсійного забезпечення. Наприкінці квітня набрав чинності Закон України від 15 лютого 2022 року № 2040-ІХ «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення пенсійного законодавства» (далі – Закон). Цей документ має важливе суспільне значення, адже ним вносяться зміни до низки нормативно-правових актів, зокрема, законів України: «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», «Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб», «Про основні засади соціального захисту ветеранів праці та інших громадян похилого віку в Україні», «Про індексацію грошових доходів населення», «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування», «Про зайнятість населення». Які ж новації запроваджує Закон? Правовий аналіз основних пенсійних змін надає директор Регіонального центру з надання безоплатної вторинної правової допомоги у Луганській та Харківській областях Анатолій Бородавка.

Достроковий вихід на пенсію

Мабуть, найбільш обговорюваною зміною цього Закону стало відновлення норми (існувала до 1 січня 2015 року, але згодом була скасована) про призначення достроково пенсії за віком за півтора року до досягнення пенсійного віку. Ця новація передбачена для осіб, трудовий договір з якими розірвано:

• у зв’язку зі змінами в організації виробництва та праці (у тому числі з ліквідацією, реорганізацією, банкрутством, перепрофілюванням підприємства, установи, організації, скороченням чисельності або штату працівників. За умови реєстрації осіб у державній службі зайнятості та відсутності підходящої для них роботи);
• зв’язку з виявленням невідповідності працівника займаній посаді за станом здоров’я, але без необхідності реєстрації у державній службі зайнятості. Якщо пенсіонер працюватиме у період до досягнення пенсійного віку, дострокова пенсія не виплачуватиметься.

Обов’язковою умовою призначення такої пенсії є наявність страхового стажу, необхідного для призначення пенсії за віком у мінімальному розмірі.

На думку експертів, встановлення при визначенні права на таку пенсію вимоги щодо наявності «не менш ніж 30 років страхового стажу для жінок і 35 років для чоловіків» явно допускає різне тлумачення цього положення та, як наслідок, різне його правозастосування, зважаючи на те, що незрозумілим є вік, за півтора року до досягнення якого особа може вийти на дострокову пенсію.

Така колізія з’явилася через те, що статтею 26 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», в залежності від наявного страхового стажу, передбачено різний вік виходу на пенсію: 60, 63 і 65 років.

Бачимо, що положення нового Закону стосовно визначення права на достроковий вихід на пенсію потребують як мінімум тлумачення чи роз’яснення законодавцем.

Право на дострокову пенсію отримали також матір або батько осіб з інвалідністю з дитинства (діти з інвалідністю до 18 років) та тяжко хворих дітей, яким не встановлено інвалідність, які виховали їх до досягнення 6-річного віку. Додатковою умовою є досягнення жінкою 50 років та її страховий стаж 15 років, а чоловіком – 50 років і страховий стаж 20 років. Яка дитина, котрій не встановлено інвалідність, вважається тяжко хворою, визначено в пункті 10¹ частини першої статті 1 Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування».

Індексація пенсій

Пенсії, призначені за «особливими» пенсійними програмами, були вилучені з об’єктів індексації грошових доходів у 2017 році. Не індексувалися з 2014 року пенсії науковців, держслужбовців, військовослужбовців й інших категорій пенсіонерів. Військовослужбовцям востаннє перерахували пенсії у 2018 році, у зв’язку зі зміною грошового забезпечення. Науковцям же та держслужбовцям не перераховували з 2008 року.

Норма щодо індексації пенсій існувала і раніше. Але законом не було чітко визначено, з якої дати мають перераховуватися пенсії, тільки визначено, що індексація проводиться за рішенням Уряду. Відсутність дати індексації унеможливлювала сталість пенсійного забезпечення різних категорій громадян і видатки на його фінансування.

Закон установив дату індексації пенсій, яка тепер відбуватиметься щорічно 1 березня. Водночас, передбачені лише ситуативні заходи, які приведуть тільки до підвищення окремих пенсійних виплат, а не в цілому покращать рівень пенсійного забезпечення всіх пенсіонерів.

Прийнятим Законом все ж таки не передбачено належного розмежування та чіткого визначення порядку індексування та перерахунку пенсій. Законом продовжено практику «міксування» самих понять індексації пенсій та перерахунку пенсій, що виникла при внесенні змін Законом України від 03 жовтня 2017 року № 2148-VIII «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвищення пенсій» до статті 42 Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування», відповідно до яких виключено частину першу статті 42, яка передбачала індексацію пенсій згідно із законодавством про індексацію грошових доходів населення.

Ці два різні навіть за своєю суттю поняття мають різні змісти й механізми підвищення пенсій. Слід звернути особливу увагу, що при запровадженні Закону України «Про загальнообов’язкове державне пенсійне страхування» частиною першою статті 42 передбачалося здійснення індексації пенсії, зокрема, застосування механізму підвищення пенсій, що дає можливість частково чи повністю відшкодовувати подорожчання споживчих товарів і послуг. А вже частина друга цієї ж статті передбачався абсолютно інший механізм – перерахунок пенсій з 1 березня кожного року, пов’язаний зі збільшенням розміру середньої заробітної плати в Україні.

Пенсія для військовослужбовців

Збільшився мінімальний розмір пенсії для військовослужбовців, які отримали інвалідність внаслідок війни. Раніше мінімальний розмір такої пенсії визначався, виходячи з прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, у відсотковому вираженні:

• для I групи у розмірі 120 відсотків,
• II групи – 110 відсотків,
• III групи – 105 відсотків прожиткового мінімуму.

Тепер законодавець визначив розмір у фіксованому числовому виразі:

• для I групи у розмірі 5025 гривень,
• II групи – 4610 гривень,
• III групи – 4396 гривень.

При цьому, як і раніше, передбачено механізм їх індексації.

Підводячи підсумок, необхідно зауважити, що ми, як це часто буває, разом з прийняттям цього Закону отримали «сировину». Для того, щоб усі його положення запрацювали як єдиний механізм, здатний ефективно врегульовувати соціальні відносини, як мінімум, необхідно отримати безліч роз’яснень компетентних органів державної влади. А також чекати на прийняття інших нормативно-правових актів, що врегульовуватимуть зазначені норми.

Джерело