Дорогі кредити та санкції запускають нову хвилю проблем у російській економіці

Російська економіка дедалі сильніше відчуває наслідки санкційного тиску та воєнної моделі управління. Одразу кілька тенденцій, які проявилися станом на травень 2026 року, свідчать про накопичення фінансових і структурних дисбалансів — від неконтрольованого зростання грошової маси до проблем із рефінансуванням корпоративних боргів і ризику втрати великих інфраструктурних проєктів у Європі.

Одним із ключових сигналів стало прискорення зростання грошової маси в росії. За оцінками, у квітні річний приріст сягнув 12,5%, а без урахування валютної переоцінки — 12,7%, що значно перевищує офіційно заявлені орієнтири. Головною причиною називають агресивне бюджетне фінансування війни та спроби підтримати економічну активність через державні витрати. Одночасно різко збільшується обсяг готівки в обігу, що свідчить про поглиблення тінізації економіки та спроби бізнесу уникати податкового контролю.

На цьому фоні російський корпоративний сектор стикається з новою хвилею боргової кризи. За перший квартал уже зафіксовано 11 технічних дефолтів, частина яких перейшла у повноцінні неплатежі. Причиною став розрив між старими кредитами під 13–15% і новими ставками, які для багатьох компаній виявилися фактично недоступними.

У 2026 році російському бізнесу потрібно повернути від 5 до 6,6 трлн рублів боргів, однак доступ до фінансування суттєво звузився. Інвестори виводять кошти з ризикових облігацій і переводять їх у депозити, а модель постійного перекредитування, на якій роками трималася значна частина корпоративного сектору, починає руйнуватися.

Паралельно Захід продовжує змінювати саму логіку санкційного тиску. Велика Британія розширила обмеження проти російських чиновників, медійних структур і організацій, пов’язаних із пропагандою, молодіжними програмами та депортацією українських дітей. Якщо раніше головний акцент робився на нафтових доходах і фінансових потоках, то тепер санкції дедалі більше спрямовані проти соціально-інформаційної інфраструктури кремля — механізмів вербування, пропаганди та ідеологічного контролю. Загалом з 2022 року Лондон запровадив санкції більш ніж проти 3200 осіб, компаній і суден.

Окремим напрямом проблем для москви стає залежність від ізольованих режимів. За оцінками, Північна Корея могла заробити до 14 млрд доларів на постачанні росії зброї, боєприпасів і військових спеціалістів. Йдеться не лише про артилерійські снаряди, а й про балістичні ракети та технічний персонал. Натомість КНДР отримує валюту, енергоносії та доступ до військових технологій, що частково компенсує ефект міжнародних санкцій проти Пхеньяна. Така співпраця водночас демонструє деградацію російського військово-промислового потенціалу, який дедалі більше залежить від зовнішніх поставок.

Ще одним ударом для кремля може стати ситуація в Угорщині. Нове керівництво країни заявило про намір переглянути умови реалізації проєкту розширення АЕС Пакш, який будує росатом. Вартість проєкту оцінюється майже у 15 млрд доларів. Нові угорські посадовці вже публічно говорять про необхідність аудиту та перевірки «секретних контрактів», укладених за уряду Віктора Орбана без тендера. У разі перегляду або замороження проєкту росія ризикує втратити один із небагатьох великих інфраструктурних каналів впливу в ЄС.

Водночас у Європі продовжують виявляти схеми обходу санкцій. У Швеції служба безпеки SAPO затримала двох осіб, яких підозрюють у постачанні до росії високотехнологічного інженерного обладнання через посередницькі мережі. Слідство вважає, що продукція могла використовуватися у війні проти України. Це підтверджує, що москва й надалі намагається підтримувати військово-промисловий потенціал через треті країни та приватні канали, хоча логістика й витрати для таких схем постійно зростають.