До чого призведе податкова амністія, – коментар експерта

Україна стоїть за крок до запровадження податкової амністії. Хто зможе нею скористатися та як вона вплине на економіку, спеціально для ІА “Борг.Експерт” прокоментувала партнер і керівник практики податкового і митного права INTEGRITES Вікторія Фоменко.

Надати шанс громадянам одноразово задекларувати все, що «набуто непомірною працею» і сплатити до 9% (передбачено декілька ставок) замість стандартних 18% із звільненням від кримінальної відповідальності.

Про амністію капіталу говорять давно і напевно вона відбудеться. Україна взяла на себе певні зобов’язання щодо імплементації Плану протидії розмиванню бази оподаткування та виведенню прибутку з-під оподаткування (Плану дій BEPS), який був розроблений Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР). А отже, прийняття закону – питання місяця-двох (враховуючи заявлений строк початку амністії: 1 липня 2021 року).

Чи є одноразове (спеціальне) добровільне декларування активів фізичних осіб (таким терміном в законі називають амністію) обов’язковим? Ні, це добровільна процедура. Однак вважається, що всі, хто не скористався цією процедурою, не мають незадекларованих активів. Отже, один рік надається на те, щоб добровільно надати інформацію державі про свої активи та сплатити одноразовий збір. Ну а потім, як у відомій грі: «хто не сховався, я не винен».

Як показує досвід країн, де відбулась амністія, не дуже користується попитом ця ініціатива у громадян. Чому?

В першу чергу, громадяни не довіряють, що держава надасть їм гарантії та захист щодо задекларованого капіталу. В більшості випадків такий капітал знаходиться закордоном і громадяни не прагнуть його повертати в Україну з міркувань безпеки.

По-друге, хоча в рамках амністії громадянам гарантують звільнення від переслідувань та нерозголошення відповідними державними органами та їх посадовими особами відомостей, що містяться в одноразових (спеціальних) добровільних деклараціях та доданих до них документах, як показує практика сусідньої держави, може бути по-різному.

Тож сподіваюсь, що інші зміни, в тому числі судова реформа, які будуть проведені в Україні, зможуть сукупно підвищити «рейтинг» податкової амністії.

Якщо говорити загалом про тенденції, що відбуваються у світі, то бачимо кардинальні зміни у напрямку прозорості і моніторингу джерела походження капіталу. Також держави намагаються обмежити підприємців у можливостях ухилення від сплати податків у жодній державі, в том числі запроваджуючи жорсткі міри щодо операцій з офшорами. Таким чином підприємці змушені змінювати підходи до структурування бізнесу та організації бізнес-процесів. Звісно, є такі, кому важко пристосуватись до зміненої реальності: вони ще шукають «можливості» вести бізнес по-старому. Зазвичай, такі спроби припиняють банки: просто закривають рахунки.

Україна також рухається у напрямку прозорості.

1. В Україні запроваджені правила контрольованих іноземних компаній, які почнуть діяти з 2022 року.
2. Посилились правила фінансового моніторингу.
3. Україна приєдналася до MLI Конвенції, а також підписала низку Протоколів до конвенцій про уникнення подвійного оподаткування, якими посилюються можливості для обміну інформацією.

Приєднання України до автоматичного обміну інформацією за стандартом CRS – наступний крок, якого можна незабаром чекати. Всі ці міри свідчать про те, що Україна рухається в рамках світових тенденцій, звісно, з певним запізненням.

Тож чи варто скористатись податковою амністією? Звісно, необхідно детально проаналізувати плюси і мінуси і приймати індивідуальне рішення у кожному конкретному випадку.

Але варто пам’ятати, що недалеко може бути той час, коли держава спробує контролювати витрати. Наприклад, якщо громадянин не зможе надати декларацію або інші підтверджуючі документи про походження коштів, він не зможе придбати автівку чи квартиру. А чи всі з нас збирають документи, підтверджуючі джерело походження коштів та сплату податків з таких коштів? Напевно, дуже мало.

А тим часом законодавці кажуть, що потрібно підвищувати податкову культуру…