Держслужба якості освіти назвала 28 вишів із високим ступенем ризику: що це для них означає

Державна служба якості освіти (ДСЯО) сформувала перелік вишів за ступенем ризику.

28 з них отримали статус “високого ризику”, серед яких Національний авіаційний університет, Київська муніципальна академія музики імені Р. М. Глієра та Київський університет туризму, економіки і права.

Список оприлюднили на сайті установи.

Як розповіла директорка департаменту контролю у сфері вищої, фахової передвищої і освіти дорослих Наталія Вітранюк у коментарі “УП. Життя”, ступінь ризику не вказує на якість закладу вищої освіти.

“Ступені ризику – це розрахунок ступеня ускладнення або ризиковості управлінської діяльності ЗВО. Вони демонструють, наскільки складно в закладі освіти організувати управління. Чим складніше, тим вищий ступінь ризику”, – каже вона.

Ступінь ризику впливає на періодичність планових перевірок вишу.

“Ризики розраховуються для визначення періодичності планового контролю. Вони показують, наскільки часто ми маємо право зайти до ЗВО з плановою перевіркою. Останні декілька років ми виїжджаємо тільки у позаплановому порядку, тому перевірок значно менше. Поки війна – є мораторій на них. Ці списки – це можливість закладів освіти подивитися, на що їм треба звернути увагу”, – пояснює Наталія Вітранюк.

За законом, заклади вищої освіти із високим ступенем ризику мають перевіряти один раз на два роки, із середнім – не частіше одного разу на три роки, із незначним – не частіше одного разу на п’ять років.

Всього до рейтингу потрапили 290 закладів вищої освіти. 28 вишів віднесли до високого ступеня ризику (10%), 186 – до середнього (64%) та 76 – до незначного (26%).

Критерії оцінки:

• кількість здобувачів вищої освіти протягом останніх трьох років;
• кількість науково-педагогічних працівників, працевлаштованих за основним місцем роботи;
• стан оприлюднення на офіційному вебсайті закладу вищої освіти визначених законодавством документів та інформації;
• кількість порушень вимог законодавства у сфері вищої освіти, виявлених протягом останніх п’яти років, що передують плановому періоду;
• наявність відокремлених структурних підрозділів;
• наявність іноземних здобувачів вищої освіти;
• частка неакредитованих спеціальностей та освітніх програм.

Фото: IgorVetushko/Depositphotos

До вишів із високим рівнем ризику потрапили:

• Міжнародна академія екології та медицини (Київ);
• Міжнародний класичний університет імені Пилипа Орлика (Миколаїв);
• Київський інститут бізнесу та технологій (Київ);
• Бердянський державний педагогічний університет (Бердянськ);
• Східно-європейський слов’янський університет (Ужгород);
• Східноєвропейський університет імені Рауфа Аблязова (Черкаси);
• Київська муніципальна академія музики імені Р. М. Глієра (Київ);
• Київський університет права НАН України (Київ);
• Морський інститут післядипломної освіти імені контр-адмірала Федора Федоровича Ушакова (Херсон);
• Херсонський економічно-правовий інститут (Херсон);
• Кам’янець-Подільський податковий інститут (Кам’янець-Подільський);
• Інститут екології економіки і права (Київ);
• Українсько-Польський вищий навчальний заклад “Центрально-Європейський університет” (Київ);
• Європейський медичний університет (Дніпро);
• Державний університет інформаційно-комунікаційних технологій (Київ);
• Інститут психології і підприємництва (Київ);
• Університет сучасних знань (Київ);
• Міжнародний гуманітарно-педагогічний інститут “Бейт-Хана” (Дніпро);
• Київський хореографічний коледж (Київ);
• Київський університет туризму, економіки і права (Київ);
• Національний авіаційний університет (Київ);
• Міжнародний університет бізнесу і права (Херсон);
• Донецький національний медичний університет (Лиман);
• Донецький національний університет економіки і торгівлі імені Михайла Туган-Барановського (Кривий Ріг);
• Полтавський університет економіки і торгівлі (Полтава);
• Дніпровська академія музики (Дніпро);
• Луганська державна академія культури і мистецтв (Київ);
• Одеський державний університет внутрішніх справ (Одеса).

За словами Наталії Вітранюк, якщо кількість зауважень з кожною перевіркою закладу освіти не змінюється, то ДСЯО сповіщає про це вищий орган управління.

“У переважної більшості вишів йдеться про Міністерство освіти і науки. По-перше, ми пропонуємо перевірити заклад освіти на предмет дотримання ліцензійних умов провадження освітньої діяльності, оскільки самі ми не маємо на це повноважень. По-друге, розглянути діяльність директора або ректора на предмет виконання умов контракту”, – розповідає вона.

Якщо змін не буде, ректор може отримати покарання. Як мінімум – догану, як максимум – МОН може прийняти рішення про дострокове розірвання контракту з ним.

Рівень ризику серед найкращих вишів України, які увійшли до міжнародного рейтингу QS World University Rankings 2024:

• Київський національний університет імені Тараса Шевченка – середній;
• Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна – середній;
• Національний технічний університет України “Київський політехнічний інститут імені Ігоря Сікорського” – незначний;
• Національний технічний університет “Харківський політехнічний інститут” – середній;
• Національний університет “Львівська політехніка” – незначний;
• Сумський державний університет – середній;
• Національний університет “Києво-Могилянська академія” – незначний;
• Одеський національний університет імені І. І.Мечникова – незначний;
• Львівський національний університет імені Івана Франка – незначний;
• Харківський національний університет радіоелектроніки – середній;
• Національний університет біоресурсів і природокористування України – незначний.

Джерело