10,8 млрд грн без результату: Рахункова палата зафіксувала критичні провали в сфері відбудови

Експериментальний проєкт комплексного відновлення територій, постраждалих від російської агресії, не досяг поставлених цілей і фактично не став основою для масштабної державної політики відбудови. Таких висновків дійшла Рахункова палата за результатами аудиту, затвердженого 7 квітня 2026 року.

Проєкт, ініційований урядом у березні 2023 року, охоплював 595 об’єктів у шести населених пунктах у п’яти областях, а загальний обсяг фінансування складав 10,8 млрд грн на комплексну відбудову та ще 0,5 млрд грн — на пооб’єктні роботи . Однак фактичні результати виявилися критично низькими: у 2023 році завершено лише один із 20 запланованих об’єктів, а у 2024 році — жодного .

Аудитори встановили, що проєкт реалізовувався без належної стратегічної основи та чіткого планування. План-графік було подано із запізненням більш ніж на сім місяців, а розмежування повноважень між ключовими органами — Міністерством розвитку громад і територій та Агентством відновлення — залишалося нечітким, що призводило до затримок і управлінських збоїв.

Окремо підкреслюється непрозорість формування переліків об’єктів. Відбір здійснювався без уніфікованих критеріїв та належної перевірки, а частина об’єктів взагалі не була внесена до офіційного реєстру пошкодженого майна. Водночас 108 об’єктів у селі Мощун були виключені з проєкту через юридичні проблеми.

Суттєві порушення зафіксовано і в управлінні коштами. Через несвоєчасний розподіл фінансування значні ресурси залишалися невикористаними: із 4,6 млрд грн, виділених наприкінці бюджетних періодів, 4,5 млрд грн повернули до бюджету . Водночас 108,3 млн грн було витрачено на роботи, які не відповідали дозволеним напрямам використання коштів.

Аудит також виявив системні проблеми контролю: завищення вартості робіт, порушення умов договорів, слабкий технічний нагляд і виконання будівельних робіт без належних дозволів на суму 27,3 млн грн . Більше того, понад 70% закупівель у Київській області проводилися поза електронною системою, що створювало ризики неефективного використання коштів.

Фінансова модель проєкту також виявилася нереалістичною. Станом на кінець вересня 2025 року очікувана вартість відновлення становила 13,1 млрд грн, тоді як залишок коштів — лише 6,8 млрд грн.

У підсумку аудитори констатують, що проєкт реалізовувався у режимі реагування на поточні проблеми, а не як системна політика відбудови. Це призвело до зриву строків, недосягнення результатів і втрати потенціалу як пілотної моделі для масштабування на рівні держави .

Рахункова палата надала уряду та профільним органам низку рекомендацій, серед яких — запровадження обов’язкового стратегічного планування, чітке розмежування повноважень, уніфікація критеріїв відбору об’єктів, посилення моніторингу та підвищення прозорості реалізації проєктів відновлення .