Депозит учасника ТОВ як забезпечення за кредитом: які наслідки при зверненні банком стягнення на предмет застави?

Товариство уклало договір про надання кредиту у формі кредитної лінії з банком. На забезпечення повернення такого кредиту було надано право вимоги за депозитом одного з учасників такого Товариства у цьому самому банку. Тобто якщо кредит не буде повернено вчасно, то банк матиме право звернути стягнення на такий депозит. У цьому разі ТОВ зобов’язане повернути кошти учаснику. Чи можна з таким учасником укласти договір про надання безвідсоткової позики та повертати її протягом року?

Відповідає Олександр ЄФІМОВ, керуючий партнер АО «Адвокатська фірма «Єфімов та партнери», адвокат, аудитор, член Науково-консультативної ради при Верховному Суді

В силу застави кредитор (заставодержатель) має право у разі невиконання боржником (заставодавцем) зобов’язання, забезпеченого заставою, одержати задоволення за рахунок заставленого майна переважно перед іншими кредиторами цього боржника, якщо інше не встановлено законом (право застави). Заставодавцем може бути як сам боржник, так і третя особа (майновий поручитель).

Предметом застави може бути, у тому числі майнове право, яким у правозастосовній практиці й виступає застава права вимоги до банку щодо повернення вкладу (депозиту).

Відповідно до ст. 49 Закону про заставу заставодавець може укласти договір застави як належних йому на момент укладення договору прав вимоги по зобов’язаннях, в яких він є кредитором, так і тих, що можуть виникнути надалі.

У договорі застави прав повинна бути вказана особа, яка є боржником по відношенню до заставодавця. Заставодавець зобов’язаний повідомити свого боржника про здійснену заставу прав. Строкове право вимоги, яке належить заставодавцю-кредитору, може бути предметом застави тільки до закінчення строку його дії.

У разі невиконання зобов’язання, забезпеченого заставою, заставодержатель набуває право звернення стягнення на предмет застави. А згідно зі ст. 23 Закону про заставу при заставі майнових прав реалізація предмета застави провадиться шляхом уступки заставодавцем заставодержателю вимоги, що випливає із заставленого права, або в інший спосіб, не заборонений законом, у тому числі шляхом продажу права вимоги третій особі.

Тобто у разі неповернення банку підприємством-позичальником кредиту, відсотків, пені банк вправі звернути стягнення на право вимоги за депозитом майнового поручителя — заставодавця.

Якщо говорити побутовою мовою, то заставодавець не отримає свій депозитний вклад та відсотки по ньому. Усі кошти будуть спрямовані на погашення кредиту позичальника. А заставодавець набуває прав вимоги від боржника.

Відповідно до ст. 512 ЦКУ кредитор у зобов’язанні може бути замінений іншою особою (новим кредитором), у тому числі внаслідок виконання обов’язку боржника поручителем або заставодавцем (майновим поручителем). До нового кредитора переходять права первісного кредитора у зобов’язанні обсягом і на умовах, що існували на момент переходу цих прав, якщо інше не встановлено договором або законом.

Таким чином, учасник ТОВ, який виступив майновим поручителем за ТОВ перед банком та забезпечив правом вимоги повернення йому суми депозиту від банку, в результаті звернення стягнення банком на таке право набуває статусу нового кредитора та має право вимоги від боржника за кредитним договором.

Отже, заставодавець набуває статусу кредитора (позикодавця, кредитодавця) за таким банківським кредитом. І зобов’язання з повернення кредиту на цей момент вже буде простроченим, інакше банк не зміг би звернути стягнення на предмет застави.

Тож укладати договір позики немає сенсу, а є сенс установити нові строки повернення кредиту вже новому кредитору — учаснику ТОВ, який за рахунок свого депозиту виконав зобов’язання такого ТОВ перед банком.

Стаття 525 ЦКУ забороняє саме односторонню зміну умов зобов’язання, проте не забороняє таку зміну, якщо вона відбулася шляхом досягнення двосторонньої згоди.

Отже, в результаті звернення стягнення на право вимоги суми вкладу та відсотків по ньому учасник ТОВ набуває статусу позичальника-кредитора щодо такого ТОВ. Змінити строк виконання цього зобов’язання сторони можуть шляхом укладення відповідної додаткової угоди до договору про надання кредиту у формі кредитної лінії. Укладати новий договір позики ані потреби, ані підстав немає.