Демографічна катастрофа: народжуваність в Україні стрімко падає на тлі війни

Напередодні четвертої річниці повномасштабної війни Україна стикається з однією з найглибших демографічних криз у світі. Експерти називають ситуацію критичною, і це має безпосередній зв’язок із економічними викликами — зокрема з довгостроковою перспективою робочої сили, соціальними виплатами та державними борговими зобов’язаннями.

Статистика, що лякає

За даними провідної української демографині Елли Лібанової, яку цитує американське видання CNN, демографічна ситуація в Україні є «катастрофою».

• За чотири роки повномасштабної війни Україна втратила близько 10 мільйонів людей — у цю цифру входять загиблі, ті, хто виїхав за кордон, а також ті, хто живе на тимчасово окупованих територіях.
• Коефіцієнт народжуваності в Україні впав нижче одного — значно нижче за середні показники в Європі (1,4) і США (1,6).
• У 2025 році народилося 168,7 тис. дітей, тоді як померло 485,2 тис. осіб.
• Загальна чисельність населення після початку повномасштабного вторгнення скоротилася до приблизно 34 мільйонів людей (разом з окупованими територіями).

Навіть до війни кількість народжень знижувалася: українці рідко планували більше двох дітей. Війна лише прискорила цей тренд, змусивши мільйони поставити життя «на паузу».

Медичні наслідки: не лише міграція

Крім демографічного спадання через загибель і виїзд, фахівці медичного профілю також фіксують серйозний вплив війни на фертильність:

• збільшення ускладнень під час вагітності та пологів;
• зростання частоти генетичних аномалій;
• частіші випадки викиднів, пов’язаних з хромосомними порушеннями;
• погіршення якості яйцеклітин і сперми внаслідок стресу та важких умов життя.

Репродуктологиня Алла Бараненко повідомляє про випадки ранньої менопаузи у відносно молодих жінок, що також може впливати на здатність до народження дітей.

Вплив на економіку і боргову стабільність

Демографічна криза має пряму економічну складову:

1. Робоча сила:
Мільйони українців, переважно жінки та діти, виїхали за кордон. Якщо вони не повернуться, це означатиме дефіцит робочої сили в ключових секторах — виробництві, будівництві, ІТ, агросекторі.

2. Соціальна інфраструктура:
Менша кількість працюючих означає зниження надходжень до бюджету у вигляді податків і внесків. Це збільшує навантаження на державні програми соціального забезпечення, а також може призвести до зростання дефіциту Пенсійного фонду та медичних виплат.

3. Державні борги:
У середньо- і довгостроковій перспективі демографічний спад впливає на здатність держави обслуговувати борг:

• менше платників податків — вищі витрати на соціальні програми;
• менші обсяги ВВП — нижчий економічний потенціал;
• потенційне зниження кредитних рейтингів — дорожчі запозичення.

4. Відтік кваліфікованих кадрів:
Близько 6 млн осіб, які виїхали за межі України з 2022 року, — це не лише демографічні втрати, а й «відтік мізків». Це безпосередньо впливає на інноваційний потенціал, конкурентоспроможність та здатність відбудовувати економіку після війни.

Демографія і боргова політика

Демографічні тенденції входять до макроекономічних прогнозів держави й використовуються міжнародними кредиторами при оцінці ризиків:

• Міжнародні фінансові інституції оцінюють потенціал зростання ВВП на основі чисельності і структури населення.
• Пенсійні зобов’язання та соціальні гарантії значною мірою залежать від співвідношення працюючих та утриманців.
• Дефіцит робочої сили може збільшити потребу у зовнішніх позиках для стимулювання економічної активності.

Що далі?

Аналітики відзначають, що після різкого падіння народжуваності у кризовому 2022 році (–25%) у 2025 році темпи зниження дещо сповільнилися, але залишаються суттєвими. Демографи наполягають на необхідності комплексної політики, яка враховує не лише соціальні виплати, а й житлові програми, підтримку сімей та повернення українців, що виїхали під час війни.

Для України демографія вже перестала бути лише соціальним питанням — це один із ключових факторів майбутньої економічної стабільності та здатності обслуговувати державний борг у середньо- і довгостроковій перспективі.