Будівельний ринок України зріс на 8% у першому півріччі 2026 року

Український будівельний ринок продовжує відновлюватися попри воєнні ризики, нестачу працівників, подорожчання будівництва та проблеми з енергозабезпеченням. За підсумками першого півріччя 2026 року обсяг ринку збільшився приблизно на 8%, а капітальні інвестиції в будівництво — на 6% порівняно з минулим роком.

Такі дані були представлені під час аналітичної панелі «Аналітика ринку будівництва та нерухомості І півріччя 2026 року», яка відбулася 5 серпня напередодні заходів до 15-річчя Конфедерації будівельників України та Дня будівельника.

За оцінкою старшого аналітика Pro-Consulting Ярослава Куліковського, найбільш динамічно розвивається сегмент нежитлових та комплексних промислових споруд, який за пів року зріс приблизно на 30%. Житлове будівництво додало близько 5%.

Подальша ситуація залежатиме насамперед від безпекових та макроекономічних умов, а будівельна активність, як очікується, залишатиметься сконцентрованою у відносно безпечних регіонах.

Серед перспективних напрямів експерти виділяють відновлення критичної інфраструктури, готельно-рекреаційні проєкти на заході країни, складську та логістичну нерухомість, а також об’єкти відновлюваної енергетики.

Київ сповільнився, область нарощує будівництво

Помітна різниця між регіонами зберігається і на первинному ринку житла. За сім місяців 2026 року в Україні стартували продажі у 140 нових житлових комплексах, що на 11% більше, ніж за аналогічний період минулого року.

У Києві за цей час на ринок вийшли лише шість нових ЖК — на 40% менше, ніж торік. Для порівняння, у 2021 році у столиці стартували 43 комплекси, у 2024-му — лише п’ять, а у 2025 році ринок пожвавився і показник зріс до 20.

Зовсім інша динаміка спостерігається у Київській області. За сім місяців там розпочали продажі у 23 нових ЖК, що у півтора раза перевищує минулорічний результат.

Водночас ціни на первинному ринку західних регіонів уже конкурують зі столичними. За даними ЛУН, у травні середня вартість житла у Львові вперше досягла $1500 за кв. м, тоді як у Києві вона становила близько $1410 за кв. м.

Будівельникам не вистачає кваліфікованих працівників

Одним із головних обмежень для подальшого розвитку галузі залишається кадровий дефіцит. Дослідження CBR, проведене серед 200 будівельних компаній та доповнене 20 експертними інтерв’ю, показало особливо високий попит на робітничі професії.

Серед найбільш затребуваних фахівців — зварювальники, муляри, електромонтажники, бетонярі, електрики з обслуговування будівель та сантехніки. Найгостріше компаніям бракує саме зварювальників.

Проблема при цьому полягає не лише в кількості працівників, а й у невідповідності частини освітніх програм сучасним технологіям та реальним потребам роботодавців.

Бізнес намагається компенсувати дефіцит власними силами: 77% опитаних будівельних компаній уже співпрацюють із навчальними закладами, а 65% готові працевлаштовувати кандидатів без досвіду та фінансувати їхнє навчання.

Іпотечний портфель банків зріс на 35%

Поступово збільшується і обсяг іпотечного кредитування. Станом на 1 червня 2026 року загальний іпотечний портфель українських банків досяг 50 млрд грн, збільшившись за рік на 35%.

Водночас роль класичної ринкової іпотеки залишається незначною. За оцінкою Глобус Банку, за допомогою іпотечних кредитів сьогодні укладається лише близько 3% угод купівлі-продажу житла.

Фактично основним двигуном кредитування залишається державна програма «єОселя». Від початку її роботи українцям видали близько 28 тис. кредитів на 49 млрд грн, а на програму припадає 93% усіх нових іпотечних позик.

Вакантність складів знизилася до 2,5%

Одним із найактивніших сегментів комерційної нерухомості залишається складська нерухомість. Протягом першого півріччя в Україні ввели в експлуатацію близько 98 тис. кв. м нових складських площ.

Попри появу нової пропозиції, вакантність знизилася до 2,5%, що свідчить про високий попит. Основними орендарями складських об’єктів залишаються логістичні компанії та ритейлери.

Водночас цей сегмент особливо чутливий до воєнних ризиків через регулярні російські удари по логістичній інфраструктурі, тому ситуація на ринку може змінюватися дуже швидко.

Зростання будівельної активності відображається і на споживанні металу. За перше півріччя 2026 року український ринок металопрокату збільшився на 5% — до 1,7 млн тонн.

Найбільше зросло споживання арматурного прокату — на 25%. Попит на фасонний прокат збільшився на 15%, а на гарячекатаний — на 10%. Основними драйверами стали будівництво захисних споруд, відновлення пошкодженої інфраструктури та комерційні проєкти.

При цьому залежність від імпорту залишається значною: частка іноземного металопрокату на українському ринку досягла рекордних 40%, а основними країнами-постачальниками є Туреччина та Китай.

Таким чином, галузь продовжує зростати навіть за умов повномасштабної війни, однак її подальше відновлення значною мірою залежатиме від безпекової ситуації, доступності фінансування та здатності бізнесу подолати дефіцит кваліфікованих працівників.