За російськомовну музику у сфері обслуговування хочуть запровадити санкції

В Україні можуть розширити коло посадовців, для яких володіння державною мовою є обов’язковим, а також змінити механізми контролю за дотриманням мовного законодавства. Відповідний законопроєкт №15412 Комітет Верховної Ради з питань гуманітарної та інформаційної політики рекомендував парламенту прийняти за основу.

Документ спрямований на посилення захисту та забезпечення функціонування української мови як державної. Запропоновані норми стосуються одразу кількох сфер — від роботи органів влади та місцевого самоврядування до освіти й культури.

Зокрема, законопроєкт передбачає розширення переліку осіб, які повинні володіти українською мовою та використовувати її під час виконання своїх посадових обов’язків.

Одночасно пропонується вдосконалити процедури контролю за виконанням мовного законодавства та механізм розгляду скарг щодо його порушення.

За російськомовну музику у сфері обслуговування пропонують санкції

На тому ж засіданні Комітет розглянув пов’язаний законопроєкт №15430, який стосується використання мови держави-агресора у сфері обслуговування під час публічного відтворення музичних творів.

Комітет також рекомендував Верховній Раді прийняти цей документ за основу.

Необхідність законодавчих змін автори пояснюють тим, що чинні обмеження не забезпечені достатньо ефективним механізмом відповідальності. Законопроєкт має запровадити санкції за порушення встановлених вимог щодо використання мови держави-агресора під час відтворення музики у сфері обслуговування.

Таким чином, запропоновані зміни мають не лише встановлювати відповідні обмеження, а й створити практичний механізм реагування на їх недотримання.

У Комітеті наголосили на питанні прав національних меншин

Окрему увагу під час обговорення приділили відповідності мовних змін євроінтеграційним зобов’язанням України.

Заступниця голови Комітету Євгенія Кравчук наголосила, що міжнародним партнерам необхідно чітко пояснювати зміст запропонованих норм та їхню мету. За її словами, зміни не передбачають звуження прав національних меншин та відповідають зобов’язанням, які Україна взяла на себе у процесі європейської інтеграції.

Обидва законопроєкти після рекомендації профільного Комітету мають бути винесені на розгляд Верховної Ради. Для набуття запропонованими нормами чинності парламент має підтримати законодавчі зміни, після чого відповідні закони повинні пройти подальшу передбачену законодавством процедуру.