Аудит Рахункової палати виявив порушення у кредитній програмі з відновлення соціальної та критичної інфраструктури

Рахункова палата оприлюднила результати масштабного аудиту ефективності реалізації Надзвичайної кредитної програми для відновлення України (НКПВУ), яка фінансується Європейським інвестиційним банком з 2015 року. Перевірка засвідчила значні проблеми з відбором субпроєктів, управлінням коштами та організацією будівельних робіт, що суттєво загальмувало процес відбудови соціальної та критичної інфраструктури у громадах.

Проблеми, що уповільнили відбудову

Аудит підтвердив, що багато громад, які постраждали від російської агресії або прийняли внутрішньо переміщених осіб, не змогли завершити реалізацію субпроєктів у встановлені строки. Однією з головних причин стала неспроможність кінцевих бенефіціарів — органів місцевого самоврядування — забезпечити належний нагляд та контроль за будівництвом.

Із 200 млн євро, передбачених для проєктів у 2015–2024 роках, фактично використано лише 108,2 млн євро. У рамках аудиту, що охопив 2019–2024 роки, проаналізовано 240 субпроєктів, з яких введено в експлуатацію лише 76, тоді як 33 об’єкти завершені, але не введені в експлуатацію.

Серед успішних прикладів — відновлена школа №16 у Кам’янському та реконструйована міська поліклініка №8 в Одесі.

Недоліки відбору та планування субпроєктів

Аудит виявив, що чинна процедура відбору проєктів була непрозорою та не дозволяла об’єктивно оцінювати пріоритети. До участі допускались субпроєкти з неактуальною проєктно-кошторисною документацією, що зумовлювало затримки та збільшення вартості будівництва. Зафіксовано випадки невідповідності тендерних документів проєктній документації, що також робило реалізацію неможливою.

Окремі громади відмовлялися від погоджених з ЄІБ проєктів після того, як кошти вже були перераховані — загалом на суму 2,2 млн євро. Це спричинило повторний добір проєктів і пролонгацію програми.

Порушення під час виконання робіт та збитки

Суттєві недоліки виявлені на етапі реалізації. Через затримки з коригуванням документації строки завершення робіт масово переносилися — багато субпроєктів продовжені до кінця 2025–2026 років.

Аудитори встановили понад 106 млн грн незаконних видатків, що спричинили 66 млн грн збитків громадам. Серед найбільших порушень:

• Бучанська міська рада: незаконне прийняття та оплата робіт технагляду на 17,28 млн грн.
• Вишгородська міська рада: незаконні видатки на 38,39 млн грн.
• Кам’янська міська рада: зайва оплата робіт та обладнання на 3,77 млн грн.

Частина договорів укладалася з порушенням тендерного законодавства, без належного аналізу ринкових цін, що спричинило додаткові втрати на 5,42 млн грн. Виявлено також численні випадки невідображення виконаних робіт у звітності на загальну суму 44,74 млн грн.

Невикористані кошти, але сплачені відсотки

Через затримки реалізації субпроєктів на рахунках Мінфіну накопичилися значні залишки невикористаних кредитних коштів. Це призвело до того, що держава була змушена сплачувати відсотки за непрацюючими ресурсами. Лише у 2024 році на обслуговування невикористаної частини позики у 34,8 млн євро було витрачено 1,4 млн євро.

За весь проаналізований період держава сплатила 6,1 млн євро тіла кредиту та 9,9 млн євро відсотків.

Рекомендації та подальші кроки

Рахункова палата рекомендувала:

• Мінрозвитку: перейти до електронного відбору субпроєктів через Єдину цифрову систему, переглянути моніторинг, забезпечити навчання для громад.
• Мінфіну: покращити процедури погодження вибірки кредитних коштів.
• Органам місцевого самоврядування: відшкодувати незаконні витрати та підвищити контроль за виконанням робіт.

Реалізація рекомендацій має підвищити ефективність використання кредитних ресурсів та пришвидшити відновлення соціальної й критичної інфраструктури.

Звіт та рішення Рахункової палати будуть передані Верховній Раді України для подальшого розгляду.