Арешт земельної ділянки: коли це можливо і як оскаржити

Арешт земельної ділянки часто стає несподіваною проблемою для власника, адже він може повністю заблокувати розпорядження землею, господарську діяльність або підготовку до угоди. Водночас такий арешт не є безумовним і в багатьох випадках може бути скасований. Про це повідомляє Земельний фонд України, пише agronews.ua.

Арешт земельної ділянки – це юридичне обтяження, яке (залежно від процедури) може:

• забороняти відчуження або розпорядження ділянкою (а інколи – і користування);
• блокувати реєстраційні дії в ДРРП;
• у виконавчому провадженні – бути стадією перед реалізацією майна;
• у кримінальному провадженні – забезпечувати збереження речових доказів, конфіскацію або спеціальну конфіскацію.

Критично важливо насамперед з’ясувати, у якій саме процедурі накладено арешт – від цього залежать і орган або суд оскарження, і строки, і правова аргументація.

Три «джерела» арешту землі (і як їх відрізнити)

1.1. Арешт як забезпечення позову

(цивільне / господарське / адміністративне судочинство)

Це процесуальний захід, який суд застосовує для запобігання ситуації, коли рішення буде неможливо або надто складно виконати.

• У цивільному процесі арешт прямо передбачений серед видів забезпечення позову (зокрема, «накладення арешту на майно») у главі про забезпечення позову ЦПК України.
• У господарському процесі – аналогічно: суд може вживати заходів забезпечення позову, зокрема арешт майна, за правилами ГПК України.
• В адміністративному процесі діє власний інститут забезпечення позову (КАС України).

1.2. Арешт у виконавчому провадженні

(державний або приватний виконавець)

Це виконавча дія щодо майна боржника з метою забезпечення реального виконання рішення. Базова норма – Закон України «Про виконавче провадження», зокрема положення про арешт майна боржника.

1.3. Арешт у кримінальному провадженні

(слідчий суддя)

Це захід забезпечення кримінального провадження. Порядок накладення арешту та його скасування врегульовано КПК України (статті про арешт майна та його скасування).

Коли арешт земельної ділянки є «законним»: ключові критерії

Незалежно від процедури суди оцінюють наявність зв’язку між:

• метою арешту;
• предметом спору або провадження;
• реальними ризиками.

2.1. Судове забезпечення позову:

«зв’язок + співмірність + ризик»

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 24.04.2024 у справі № 754/5683/22 (провадження № 14-28цс23) сформулювала важливий орієнтир: арешт як захід забезпечення позову можливий і в немайнових спорах, якщо він відповідає меті забезпечення та є співмірним обставинам справи.

У господарській юрисдикції Об’єднана палата КГС ВС у постановах від 17.06.2022 у справі № 908/2382/21 та від 03.03.2023 у справі № 905/448/22 розвинула підхід щодо стандартів доведення ризиків і недопустимості «недосяжного» стандарту доказування для заявника.

Для земельних спорів співмірність найчастіше порушується тоді, коли арештом фактично паралізують господарську діяльність або користування землею без доведених ризиків відчуження чи зміни правового статусу.

Як оскаржити арешт: алгоритм «від швидкого до стратегічного»

Крок 1. Отримати «паспорт арешту»

• Інформаційну довідку з ДРРП: ким накладено арешт, дата, номер, документ-підстава.
• Сам документ-підставу: • ухвала суду про забезпечення позову; • постанова виконавця; • ухвала слідчого судді.
• Перевірити наявність і зміст рішення в ЄДРСР (якщо це судове рішення).

Оскарження арешту як забезпечення позову

(цивільний / господарський процес)

4.1. Два паралельні інструменти

• Апеляційне оскарження ухвали про забезпечення позову (за умови дотримання строків та процесуальної можливості).
• Клопотання про скасування заходів забезпечення позову (механізм прямо передбачений ЦПК та ГПК України).

Тактика: клопотання про скасування часто дає швидший результат, ніж очікування апеляційного розгляду, якщо можна довести відсутність ризиків або непропорційність арешту.

4.2. «Сильні» аргументи для скасування

• Відсутній зв’язок між предметом спору та арештом саме цієї земельної ділянки.
• Неспівмірність заходу: немайнові вимоги, а арештом блокують повноцінне користування землею без доведених ризиків.
• Відпала потреба в арешті через зміну обставин.
• Порушення процедури або відсутність належного мотивування ухвали.

Оскарження арешту у виконавчому провадженні

Типові підстави для зняття арешту:

• рішення виконано або провадження завершено;
• арешт накладено на майно, яке не належить боржнику;
• допущено істотні процесуальні порушення.

Скарга подається на рішення, дії або бездіяльність виконавця в порядку, передбаченому Законом України «Про виконавче провадження».

Оскарження арешту в кримінальному провадженні

Базовий інструмент – клопотання про скасування арешту майна.

Ключові аргументи:

• відпала потреба в арешті;
• арешт накладено необґрунтовано.

У постанові Великої Палати ВС від 05.10.2021 у справі № 910/18647/19 сформульовано важливі орієнтири щодо поводження з арештованими земельними ділянками та захисту прав власника.

Що варто додати до заяви або скарги

• Документи, що підтверджують право на ділянку.
• Документ-підставу арешту та доказ моменту, коли стало відомо про нього.
• Обґрунтування непропорційності арешту.
• Пропозицію альтернативного заходу.
• Посилання на релевантну судову практику Верховного Суду.

Висновок

Арешт земельної ділянки – це не вирок, але й не формальність. Успіх його оскарження залежить від того, чи:

• правильно визначено процедуру накладення арешту;
• доведено відсутність ризиків або непропорційність обмежень;
• запропоновано правову альтернативу без надмірного втручання у право власності.