Зверніть увагу

Кібератаки, витоки даних і дипфейки: головні уроки кібербезпеки, з якими світ входить у 2026 рік

Сьогодні, 13:13Новини21

Этот материал также доступен на русском

2025 рік став рекордним за обсягами фінансових крадіжок і збоїв, спричинених програмами-вимагачами

  • Посилання скопійованоlink copied

Цифровізація стрімко охоплює всі сфери економіки, програмне забезпечення з відкритим кодом стає масовим, а дані — одним із найцінніших активів. На цьому тлі кібератаки перетворилися на одну з ключових загроз глобальній фінансовій стабільності.

Протягом останніх 12 місяців споживачі, фінансові установи та цілі галузі стали мішенями масованих атак з боку організованих злочинних угруповань, які дедалі активніше використовують сучасні технології у шахрайських схемах. Події 2025 року чітко показали: у 2026-й світ входить із новими ризиками — і з необхідністю робити системні висновки.

Криптошахрайство: рекордні втрати й регуляторні виклики

2025 рік став рекордним за обсягами фінансових крадіжок і збоїв, спричинених програмами-вимагачами. Найгучнішим інцидентом стало пограбування глобальної криптовалютної біржі Bybit, заснованої у 2018 році. У лютому з гаманців платформи було викрадено Ethereum орієнтовно на $1,5 млрд — найбільший злам криптобіржі за всю історію ринку.

Атака поєднувала соціальну інженерію та компрометацію стороннього постачальника гаманців, що дозволило авторизувати шахрайські транзакції. Розслідування, проведене ФБР, пов’язало атаку з північнокорейським хакерським угрупованням Lazarus Group. Інцидент спричинив короткострокові цінові коливання на крипторинку та загострив дискусії щодо регулювання й прозорості цифрових активів.

Експерти відзначають: криптопограбування та атаки з використанням програм-вимагачів давно стали частиною добре фінансованої «індустрії», яка в окремих випадках підтримується державами й використовується як інструмент гібридної війни. Легкість відмивання викрадених цифрових валют істотно ускладнює розслідування, що змушує регуляторів і уряди шукати нові механізми міжнародної координації та відстеження транзакцій.

Витоки даних: слабкі ланки у ланцюгах постачання

Ще однією ключовою тенденцією 2025 року стали масштабні витоки персональних і конфіденційних даних. Одразу кілька великих гравців визнали компрометацію інформації через сторонніх постачальників і додатки.

29 травня 2025 року про інцидент повідомив світовий постачальник юридичної та аналітичної інформації LexisNexis: витік у стороннього підрядника призвів до розкриття персональних даних понад 364 тис. клієнтів, включно з контактною інформацією, номерами посвідчень особи та датами народження.

28 серпня аналогічну заяву зробило кредитне бюро TransUnion, яке повідомило про витік даних більш ніж 4 млн споживачів. Хакери скористалися вразливістю стороннього додатка, що зберігав персональні дані клієнтів.

9 вересня 2025 року канадська інвестиційна платформа Wealthsimple заявила про компрометацію даних частини клієнтів — менш ніж 1% із понад 3 млн користувачів. Хоча фінансових втрат зафіксовано не було, інцидент підтвердив: навіть великі фінансові компанії залишаються вразливими через зовнішні інтеграції.

Аналітики наголошують, що методи атак розвиваються швидше, ніж корпоративні системи захисту. Доступність шкідливих інструментів із відкритим кодом на чорному ринку змушує фінансові установи інвестувати в багаторівневу кібербезпеку — від жорсткої автентифікації та шифрування до постійного моніторингу загроз і навчання персоналу.

Дипфейки та шахрайство на базі ШІ: новий рівень соціальної інженерії

Окремим викликом 2025 року стало стрімке поширення шахрайства з використанням ШІ. Технології генерації тексту, аудіо та відео дали змогу злочинцям створювати переконливі дипфейки, які імітують керівників компаній або знайомих жертв. Найприбутковішими виявилися схеми, у яких шахраї «від імені» топменеджерів вимагали терміново здійснити великі фінансові перекази.

13 березня 2025 року влада Сингапуру — зокрема поліція, Валютне управління та Агентство з кібербезпеки — публічно попередила бізнес про сплеск шахрайських відеодзвінків у Zoom і повідомлень у WhatsApp. Під тиском авторитету й терміновості співробітників змушували переводити кошти з корпоративних рахунків або розкривати чутливу інформацію.

Фахівці сходяться на думці: людський фактор сьогодні є найслабшою ланкою технологічних систем. Саме тому у 2026 році ключовими стають чіткі внутрішні протоколи перевірки запитів, багатоканальне підтвердження фінансових операцій і регулярне навчання персоналу розпізнаванню ознак ШІ-маніпуляцій.

Висновок. Події 2025 року показали, що кіберзагрози еволюціонують у добре організовану й високотехнологічну екосистему. Для фінансового сектору та бізнесу загалом 2026 рік стане тестом на здатність поєднати технологічний захист, регуляторну співпрацю та роботу з людським фактором — без цього цифрова економіка залишатиметься вразливою.

Огляд ЗМІ
Сьогодні, 12:48 • Новини • Огляд ЗМІ
Огляд ЗМІ
9 січня 2026, 13:26 • Новини • Огляд ЗМІ
Проблемні боргиЗа кордоном
8 січня 2026, 12:36 • Новини • Проблемні борги

Не пропустіть важливе!
Підписуйтесь та отримуйте дайжест новин

Щоденно чи щотижня – обираєте ви!

Думка експерта

Бажаєте стати автором borg.expert?

Матеріали за темою

Розслідування

Статті • БОРГ-review
Гроші з Москви стають "чистою" виручкою та спокійно проходять через місцеві банки

Розслідування

Статті • БОРГ-review
Неприпустимо, щоб адвокати, які стоять на захисті прав і свобод громадян, ставали жертвами насильства, особливо від тих, хто має захищати закон і порядок

Розслідування

Статті • БОРГ-review
Можна припустити, що саме обізнаність М.Рудика про «поліграфічну» складову діяльності ТСЦ, дозволяє йому досі перебувати на посаді

Розслідування

Статті • БОРГ-review
Виникає дуже серйозне питання до МОНУ - яким чином воно відстоює інтереси студентів та науково-педагогічних працівників?

Розслідування

Статті • БОРГ-review
Директору Інституту інноваційної освіти КНУБА О.Петроченку доводиться відстоювати право на свою роботу та посаду

Розслідування

Статті • БОРГ-review
Є підстави вважати, що в АРМА може багато років функціонувати корупційна схема з вимивання на користь приватних осіб грошей, які мали стати доходами Держбюджету