АМКУ не домігся у Верховному Суді поновлення штрафу для “ДТЕК Західенерго” на 173 млн

Як повідомляє Finbalance, 29.09.2022 Верховний Суд відмовився задовольнити касаційну скаргу Антимонопольного комітету України (АМКУ) та залишив без змін рішення Госпсуду м. Києва від 15.12.2021 і постанову Північного апеляційного госпсуду від 20.07.2022 (у справі №910/12460/21), якими було задоволено позов “ДТЕК Західенерго” та скасовано штраф 172,97 млн грн, який АМКУ наклав на компанію своїм рішенням №236-р від 29.04.2021.

Як писав Finbalance, 15.09.2022 Верховний Суд відмовився задовольнити касаційну скаргу АМКУ та залишив без змін рішення Госпсуду м. Києва від 15.12.2021 і постанову Північного апеляційного госпсуду від 13.07.2022 (у справі №910/12449/21), якими на вимогу “ДТЕК Східенерго” було скасовано штраф 91,05 млн грн, накладений Антимонопольним комітетом на цю компанію рішенням №236-р від 29.04.2021.

27.09.2022 Північний апеляційний госпсуд відмовився задовольнити апеляційну скаргу АМКУ та залишив без змін рішення Госпсуду м. Києва від 21.06.2022 (у справі №910/12456/21), яким було задоволено позов ТОВ “ДТЕК Трейдінг” до АМКУ та скасовано штраф 163,4 млн грн, який був накладений на позивача рішенням відповідача №236-р від 29.04.2021.

21.06.2022 Госпсуд м. Києва задовольнив позов “ДТЕК Дніпроенерго” до АМКУ (в справі №910/12446/21) та скасував штраф на 125,5 млн грн, який був накладений на позивача все тим же рішенням відповідача №236-р від 29.04.2021.

АМКУ повідомляв, що тоді ж оштрафував “Центренерго” на 205,8 млн грн, “Держвуглепостач” – на 2,3 млн грн, “Черкаське хімволокно” – 14,4 млн грн.

За висновками Антимонопольного комітету, учасники ринку енергетичного вугілля за рекомендацією Міненерго підвищували ціни в 2016-2019 роках.

Як констатувалося, під час розслідування справ комітетом було встановлено, що міністерство рекомендувало державним підприємствам підвищити граничний рівень ціни однієї вугільної продукції для потреб ТЕС і ТЕЦ до відповідного рівня. Вказане підтверджується протоколами нарад з питань визначення граничної ціни на вугілля. При цьому на нарадах були присутні також представники приватних компаній – постачальників та споживачів енергетичного вугілля.

Суб`єкти господарювання – учасники нарад постачали більше 80% усього енергетичного вугілля для потреб ТЕС та ТЕЦ. На цих же нарадах були присутні також виробники електричної енергії (ТЕС і ТЕЦ), які споживають понад 95% усього енергетичного вугілля, що використовується для потреб цієї галузі.

Через деякий час відповідачі зазначали в угодах ціни на постачання енергетичного вугілля, схожі з тими, що визначались на нарадах у Міністерстві. Така ситуація тривала майже три роки.

АМКУ наголошував, що Міненерговугілля не мало повноважень рекомендувати рівень граничних цін. Адже в Україні продаж енергетичного вугілля має здійснюватися на ринкових умовах.

Як зауважувалося, аналіз середньозважених базових цін також свідчить, що у період серпня 2016-го – червня 2019-го років АТ «ДТЕК Дніпроенерго», АТ «ДТЕК Західенерго», ТОВ «ДТЕК Східенерго», ПрАТ «Черкаське хімволокно» та ПАТ «Центренерго» купували енергетичне вугілля за базовими цінами, схожими з граничними цінами, визначеними на нарадах у Міненерговугіллі.