22-річного бійця «ЛНР», який потрапив у полон ЗСУ, ув’язнили на 12 років

Шевченківський райсуд Києва розглянув справу щодо учасника незаконного збройного формування терористичної організації «ЛНР» «Народна міліція» Миколи Камбури.

Про це повідомляє «Судовий репортер» з посиланням на вирок від 22 вересня.

На початку квітня 2021-го, перебуваючи на тимчасово окупованій території Луганщини, чоловік добровільно підписав контракт на проходження військової служби та був зарахований до списків «15 батальйону територіальної оборони «СССР Брянка» на посаду навідник ПТР (протитанкова рушниця) зі званням рядового (в/ч № Л-15264).

Після 24 лютого 2022 року Камбура у складі збройних сил РФ виконував бойові завдання, пов’язані із військовим захопленням території України.

2 серпня 2022 року військовослужбовці Збройних Сил України затримали бойовика неподалік міста Бахмут Донецької області.

У судовому засіданні чоловік брав участь по відеозв’язку із ДУ «Дніпровська виправна колонія № 89».

Свою вину він визнав і сказав, що є громадянином України. Підтвердив, що з 2021-го служить контрактом у військовій частині 15 батальйону територіальної оборони «СССР Брянка», перебував у розпорядженні частини у місті Первомайську Луганської області. Наприкінці літа 2022 року, залишивши позиції свого батальйону, біля міста Бахмат Донецької області потрапив у полон до військовослужбовців ЗСУ.

Суд визнав його винним у державній зраді, участі у тероритичній організації та незаконному збройному формуванні. За сукупністю злочинів чоловіку призначено 15 років позбавлення волі з конфіскацією усього майна.

Після полону із Камбурою в мережі виклали відео допиту, в якому той розповів, що проживає у місті Золоте, Попаснянського району Луганщини. Із рідних — мати, 12-річний брат і сестра 16 років, батька немає. Юнак має середню освіту, закінчив художньо-промисловий коледж у Луганську за фахом плиточника-облицювальника. На запитання про контракт Камбура відповів, що підписати його «заставили». Спочатку платили 10-15 тисяч російських рублів. Після початку великої війни — 30-35 тисяч рос.рублів без бойових і 40-45 тисяч із бойовими. Під кінець розмови хлопець розплакався: «Кого не жалко — вперед! Типа думали, что там заминировано… — И вас послали на мины? — Типа того. Я проснулся ночью, никого нет и пошел один. Увидел дорогу. Там никто не ходил. И дошел до блокпоста украинской… Я там сдался». Камбура зі сльозами попросив свою сім’ю іти в місцеву адміністрацію і намагатися обміняти його на полоненого української армії.