Якою хочуть бачити українці свою країну у майбутньому?

Насамперед українці хочуть бачити свою країну економічно сильною. Більшість опитаних вважає, що наша країна має бути сучасною, економічно розвиненою і забезпечувати всім громадянам гідний рівень життя. Другим за популярністю стало твердження про те, що Україна майбутнього – це сильна мілітарна держава, яка у будь-який момент може захистити свою територіальну цілісність. Також українці вірять у потужний технологічний та туристичний потенціал своєї країни.

Сьогодні понад 19 мільйонів людей користуються застосунком Дія, у якому зібрані цифрові документи та дані з реєстрів. Крім того, щомісячно сотні тисяч громадян обирають отримання державних послуг онлайн замість черг у центрах надання адміністративних послуг. Тому не дивно, що результати голосування підтверджують курс країни на цифровізацію. 84% опитаних стверджують, що відкриті до інновацій і залюбки будуть вирішувати всі адміністративні питання онлайн, у той час як 16% все ще надають перевагу офлайн-взаємодії.

А як щодо штучного інтелекту: чи вважають українці доцільним, щоб частина процесів, які нині виконуються державними службовцями, була автоматизована та здійснювалася за допомогою ШІ?

6 із 10 опитаних готові до подібних нововведень – 37% впевнені, що таким чином зможуть отримувати всі необхідні послуги та відповіді на запитання 24/7, а ще 23% – що штучний інтелект, перш за все, дозволить приймати неупереджені рішення на основі аналізу даних заявника.

Сьогодні прогресивні країни світу все більше наближаються до майбутнього без готівки, але поки що немає жодної, яка б відмовилася від готівкових розрахунків повністю. А чи готові були б до цього українці? Половина респондентів уже знаходяться у кешлес-тренді – 28% готові повністю відмовитися від готівки і більшість покупок вже оплачують безготівково, а ще 23% готові повністю перейти на cashless розрахунки з подальшим розвитком платіжної інфраструктури. Третина – все ще хочуть мати альтернативу у вигляді готівкових коштів про всяк випадок.

89% громадян планують й надалі жити та будувати своє майбутнє в Україні. Впевнені, що багато хто вже активно замислюється над своїм внеском у відбудову країни, а також – чи достатньо для цього наявних сьогодні вмінь. Можливо, саме потреба у швидшому отриманні необхідних нових знань та навичок, які будуть йти на користь післявоєнного відновлення України, стане драйвером зміни підходу до освіти, коли стисло та ґрунтовно будуть надаватися знання з конкретної спеціальності, або ж взагалі неформальна освіта у вигляді курсів, лекцій, семінарів стане офіційною. До слова, у США у такий спосіб навчається близько 8 мільйонів людей.

Переосмислювати формат освіти українці готові. Майже 70% вважають, що визнання неформальної освіти буде лише на користь, проте деякі професії таки потребуватимуть класичної вищої освіти.

Комфортне життя в усіх куточках нашої країни має бути доступне кожному і це стосується не лише зручного пересування у міській інфраструктурі. На думку українців, що долучилися до нашого голосування, інклюзивність – одна зі складових фундаменту повоєнного майбутнього. І 8 з 10 респондентів підтримують цей підхід.

Якщо ви хочете більше зануритися у тему інклюзії, рекомендуємо вам до ознайомлення: Довідник з безбар’єрності, який було створено за ініціативою першої леді Олени Зеленської, Альбом безбар’єрних рішень, серіал від Дія.Освіта Безбар’єрна грамотність

Українці підтримують курс на екологічне та дбайливе ставлення до довкілля. При цьому 65% опитаних вважають, що кожен для цього може зробити свій важливий внесок, у той час як 27% впевнені, що зміни мають відбуватися першочергово на державному рівні. Для 7% респондентів це питання не є принциповим, але якщо держава буде продовжувати рухатись цим шляхом – вони готові долучитись.

Попри повномасштабну війну українці продовжують вірити у світле майбутнє своєї країни – сильної економічно і технологічно. Вони відкриті до інновацій та готові до змін, про що свідчить більшість відповідей “так” у запитаннях, скажімо, про кешлес-експерименти, нові еко-звички чи впровадження штучного інтелекту. Жодна ідея чи пропозиція не отримала стовідсоткового “ні”. Було “можливо, але треба розібратися” чи “так, але необхідні пояснення”. І це дуже хороший показник. Це означає, що ми не відштовхуємо від себе будь-які можливості, а отже – шукаємо шляхи, щоб зробити Україну кращою. І ми однозначно готові до нових мрій.