10 кроків, як завалити путінський режим у енергетиці

Енергетика – чи не найскладніший сектор для санкцій. З одного боку, росія сильно залежна від продажу своїх енергетичних ресурсів, з іншого – скорочення поставок російського газу спричинить зростання цін, від яких сама росія виграє. Українські експерти роками закликали країни ЄС, особливо Німеччину, починати реальну диверсифікацію джерел постачання енергоносіїв. Цього не було зроблено вчасно.

Тепер потрібні складні рішення, щоб Росія далі не використовувала енергетику як зброю.

Причому як проти України, так і проти ЄС.

Усе ще є можливості обмежувати доступ Росії в енергетиці до інфраструктури, коштів, можливих нових контрактів і до можливостей продовжувати свою пропаганду. Нижче – детальне пояснення.

1. Великі нафтогазові гіганти мають продовжувати виходити з російських проєктів, щоб не ділитися з Росією новими технологіями розробки природних ресурсів. Перші компанії – ВР, Shell, Equinor, Exxon – уже почали згортати свій бізнес із Росією. Важливо, щоб це робили інші великі компанії, які поки не поспішають відмовлятись від співпраці або обмежуються кроками із “заморожування” інвестицій – такі як Total, Wintershall, Trafigura та інші. Важливо здійснювати тиск і на незахідні компанії, що мають частки у російських проєктах – індійську ONGC Videsh, японські SODECO, JOGMEC, NEXI, Mitsui, Mitsubishi.
2. ЄС повинен перейняти управління газових сховищ в Євросоюзі, які контролює “Газпром”, щоб не повторювати ситуацію з недостатнім їх заповненням напередодні зими. У 2021 році “Газпром” не заповнював свої сховища, що стало однією з причин підвищення цін в ЄС. Станом на лютий цього року ситуація залишається критичною, а російські посадовці погрожують ще вищими цінами на газ для Євросоюзу.
3. ЄС має конфіскувати активи, що належать російським енергетичним компаніям, або передати їх у тимчасове управління своїм національним концернам. Це стосується газопроводів (OPAL, Nord Stream, частина “Ямал-Європа”), об’єктів хімічної промисловості, електрогенерації, нафтопереробки. Частки російських компаній в їхніх європейських компаніях-посередниках мають бути заморожені. Приклад Молдови показує, як легко Росія маніпулює власністю за кордоном, щоб створювати тиск на владу в країні.
4. Країни всього світу мають зупинити співпрацю з “Росатомом” та її дочірніми структурами. Залежність від Росії в атомній енергетиці – абсолютно те саме, що і залежність від Росії в газовому секторі. Словаччина вже почала відмовлятися від такої співпраці, і важливо, щоб інші країни також слідували цьому прикладу. Також мають бути запроваджені санкції на постачання російського урану.
5. Відомі міжнародні PR-агентства мають припинити співпрацю з російськими енергетичними компаніями, такими як “Газпром”. Агітація за будівництво “Північного потоку-2” в Європі є дуже яскравим прикладом, скільки коштів російська влада вкладала в інформаційну пропаганду, використовуючи свої державні енергетичні компанії. Потрібно припинити підтримувати поширення маніпуляцій.
6. ЄС має змусити Росію виконати європейське законодавство і дати доступ до постачання газу з країн Центральної Азії. Європейська комісія, в рамках створеного Енергетичного союзу, вже давно мала би розробити єдиний шаблон договору на постачання енергоресурсів з Росії, щоб не дозволяти “Газпрому” маніпулювати кожною країною. Такий шаблон має містити вимогу до Росії працювати за європейським законодавством. Якщо дотримання таких норм вимагатимуть одночасно всі покупці з боку ЄС, у Росії не буде інших варіантів, аніж погодитись. Додатковим фактором тиску має стати відновлення Єврокомісією антимонопольного розслідування щодо впливу РФ на газові ціни в ЄС у 2021-2022 роках.
7. Країни ЄС і США повинні вимагати більш прозорого звітування російських енергетичних компаній. Саме непрозорість їхньої роботи, ігнорування стандартів ESG (екологічних, соціальних та управлінських) дозволяла викачувати сотні мільйонів доларів на підготовку до війни, збагачення влади, корупцію, незаконне захоплення територій інших країн. Публічне звітування по кожній ліцензії, наприклад, відповідно до стандартів ЕІТІ, має бути безумовною умовою для будь-якого діалогу з енергетичними компаніями. Це не вибір для Росії, а умови співпраці з нею.
8. Країни з особливими умовами ведення бізнесу (офшорні зони) повинні закрити всі офшорні компанії з російськими кінцевими бенефіціарами. Саме офшори є способом виведення російських грошей з зони публічного контролю до зони “чорної готівки”, яка фінансує корупцію, незаконне збагачення, а також війни в інших країнах. Знищення російських офшорів стане сигналом для інших країн з авторитарними режимами.
9. Країни-імпортери мають знизити до нуля пріоритет закупівлі енергоносіїв російського походження. Не всі країни можуть дозволити собі повністю відмовитись від російської нафти чи газу. Однак усі країни можуть поставити Росію останньою в список країн, звідки може здійснюватися імпорт. Також можна затягувати платежі за нафту і газ – зважаючи на фінансові санкції, платежі відмовляються робити все більше західних банків. Це не створить додатковий тиск на ринок, але все-таки не дозволить Росії повноцінно включатися у продаж нафти та газу у світі, отримувати доходи на потреби агресивної війни.
10. США, ЄС, Японія та інші країни мають заборонити банкам видавати кредити на енергетичні проєкти в Росії чи спільно з російськими компаніями та заборонити експорт сучасних технологій. Будь-які нові ініціативи чи технології, які Росія хоче запровадити, повинні бути заблоковані, щоб не створювати можливості для Росії вести свою діяльність в обхід санкцій через маніпуляції.

Стаття підготовлена експертами DiXi Group