Перше в історії банкрутства рішення про досудову санацію. Постскриптум

24 червня 2021, 11:14
25509 хвилин читати

Фактично вже наявна неоднозначна практика застосування статті 5 КУПБ, що свідчить про наявність підстав для передачі цих справ на розгляд палати по банкрутству

  • Посилання скопійованоlink copied
Костянтин Смолов

Нещодавно всі інформаційні ресурси пістрявили заголовками про перше в історії банкрутства України залишення Верховним Судом в силі рішень судів попередніх інстанцій про затвердження плану санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство або так званого плану досудової санації.

Під час проголошення вступної та резолютивної частини постанови у справі №904/3325/20 у судовому засіданні 15.04.2021, головуючий у справі зазначив про те, що постанова прийнята з окремою думкою.

Через два місяці нарешті з’явився текст окремої думки судді-доповідача по даній справі Банасько О.О., який не може не привернути увагу навіть найбільш досвідчених фахівців в галузі конкурсного процесу.

Текст окремої думки привертає увагу, в першу чергу, своєю структурованістю, логічною послідовністю та аргументованістю висновків. Суддя-доповідач, до речі, кардинально не погодився з думкою колег та зазначив, що рішення судів попередніх інстанцій слід було скасувати та прийняти нове, яким відмовити в затвердженні плану досудової санації. Тому не все так однозначно, як зазначалось в окремих дописах з цього кейсу.

Основна ідея, яка червоною ниткою простежується в цій окремій думці, сформульована в п.118 окремої думки: «Правовідносини з досудової санації розраховані лише на сумлінних боржників та кредиторів, а застосування інституту досудової санації не може бути інструментом зловживань для боржника, який за його допомогою ухиляється від належного виконання зобов`язань перед кредиторами».

Але не можна оминути увагою окремі цікаві висновки із даної окремої думки:

  1. Підготовка та оформлення плану санації згідно зазначених вище імперативних норм відносяться до прерогативи боржника.
  2. Тлумачення положень статей 1, 4, 5 КУзПБ із застосуванням граматичного, системного та телеологічного способів їх інтерпретації приводить до висновку про те, що об`єктом процедури санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство є платоспроможність боржника, яка за результатами вжиття відповідних заходів має бути відновлена, а передумовою запровадження такої процедури з поміж іншого, є підтверджені ознаки неплатоспроможності боржника або її загрози. З огляду на вказане презюмується, що до плану санації підлягають включенню кредитори, які мають вимоги щодо грошових зобов`язань до боржника, що спричинюють його неплатоспроможність або створюють загрозу неплатоспроможності, однак визначення конкретного переліку кредиторів та розміру їх вимог визначається боржником самостійно.
  3. Граматичне (буквальне) тлумачення цих норм приводить до висновку, що доказів на підтвердження реальності виконання запланованих заходів в якості обов`язкової чи факультативної умови плану санації не встановлено. Вочевидь, що з`ясування питання реальності заходів щодо виконання плану санації може мати місце при обговоренні плану санації на зборах кредиторів та інструментом захисту своїх прав в цій частині для окремо взятого кредитора є негативне голосування щодо схвалення такого плану санації.
  4. До обов`язкових умов плану санації законодавцем віднесено заходи щодо нагляду за виконанням плану санації, що слідує із змісту абзацу третього частини другої статті 5 КУзПБ.
  5. Аналіз статті 5 КУзПБ свідчить про те, що законодавцем на відміну від нормативного регулювання подібного правового інституту в статті 6 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, якою було передбачено, що строк дії процедури санації боржника до відкриття провадження (проваджень) у справі про банкрутство не може перевищувати 12 місяців з дня затвердження судом відповідного плану санації не встановлено строкових обмежень для цієї процедури.
  6. На момент затвердження плану санації ТзОВ “Індорбуд” не набуло статусу кредитора, позаяк в матеріалах справи були відсутні докази на підтвердження прострочення виконання зобов`язань боржником за договорами фінансової допомоги. За приписами абзаців четвертого, п`ятого частини восьмої статті 5 КУзПБ господарський суд постановляє ухвалу про відмову в затвердженні плану санації, якщо при схваленні плану санації були допущені порушення законодавства, що могли вплинути на результат голосування загальних зборів кредиторів. На погляд автора окремої думки, за обставин цієї справи висновки судів про набуття ТзОВ “Індорбуд” статусу кредитора та правомірність його участі та голосуванні в зборах кредиторів є помилковими, а відтак із врахуванням наведеного вище були наявні підстави для постановлення ухвали про відмову в затвердженні плану санації.
  7. Граматичне тлумачення статті 1 КУПБ свідчить про те, що законодавцем шляхом застосування сполучника “також” сформовано 3 групи з ідентифікуючими ознаками щодо кваліфікації осіб як заінтересованих, а саме: І група – юридична особа, створена за участю боржника, юридична особа, що здійснює контроль над боржником, юридична або фізична особа, контроль над якою здійснює боржник, юридична особа, з якою боржник перебуває під контролем третьої особи, власники (учасники, акціонери) боржника, керівник боржника, особи, які входять до складу органів управління боржника, головний бухгалтер (бухгалтер) боржника, у тому числі звільнені з роботи за три роки до відкриття провадження у справі про банкрутство; ІІ група – особи, які перебувають у родинних стосунках із зазначеними особами та фізичною особою – боржником, а саме: подружжя та їхні діти, батьки, брати, сестри, онуки; ІІІ група – інші особи, щодо яких наявні обґрунтовані підстави вважати їх заінтересованими.
  8. Щодо пов`язаності ТзОВ “Індорбуд” та ПрАТ “Дніпровський металургійний завод” слушним є посилання касатора (ТзОВ “ГІР-ІНТЕРНЕШНЛ”) на приписи статті 14.1.159. Податкового кодексу України (далі – ПК України).Тлумачення цієї норми приводить до висновку про те, що для кваліфікації пов`язаності осіб визначення співвідношення суми кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги та власного капіталу слід здійснювати як для особи, яка отримала кредити (позики), поворотну фінансову допомогу, так і для особи, яка їх видала. У випадку перевищення суми кредитів (позик), поворотної фінансової допомоги та власного капіталу над сумою власного капіталу в однієї із сторін обидві особи визнаються пов`язаними. Близький за змістом висновок викладено в постанові Касаційного адміністративного суду у складі Верховного Суду від 11.11.2019 у справі № 560/2/19.
  9. Однією із основоположних засад цивільного законодавства є добросовісність (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України) і дії учасників цивільних правовідносин мають бути добросовісними. Тобто, відповідати певному стандарту поведінки, що характеризується чесністю, відкритістю і повагою інтересів іншої сторони договору або відповідного правовідношення. Відтак будь-яка господарська операція, дія суб`єкта господарювання повинна мати розумне пояснення мети та мотивів її здійснення, а тому суд при вирішенні питання щодо фіктивності договору має з`ясувати дійсні мотиви, і чи є такі мотиви добросовісними, які мають відповідати інтересам цієї юридичної особи. В аспекті порушуваного питання виходячи із встановлених обставин справи слідує таке: договори про відступлення права вимоги були вчинені за 1 місяць до ініціації досудової процедури санації; у межах трьохсторонньої угоди двоє із сторін (первісний кредитора та боржник) є юридичними особами з одним кінцевим бенефіціарним власником; правочини про відступлення права вимоги не мали жодної економічної вигоди, оскільки передача права вимоги з підконтрольної боржнику юридичної особи-кредитора на іншу особу вочевидь не відповідає усталеній діловій практиці; цілком очевидною є мета вчинення таких правочинів – отримання більшості голосів при голосуванні схвалення проекту плану санації тощо. З конструкції частини третьої статті 13 ЦК України слідує, що дії особи, які полягають у реалізації такою особою свого права, однак вчиняються з наміром завдати шкоди іншій особі, є формою зловживання правом. Укладення договорів відступлення права вимоги, з урахуванням наведеного вище, вочевидь призвело до можливості “контрольованої процедури досудової санації” зі сторони боржника результатом чого стало схвалення плану санації метою якого, на мою думку, є лише відстрочення та наступне розстрочення зобов`язань, а не відновлення платоспроможності боржника, що не відповідає легітимній меті цієї процедури та є зловживанням правом на шкоду кредиторам ПрАТ «Дніпровський металургійний завод».
  10. Застосування судами принципів судового контролю у процедурах банкрутства щодо повноти та належності дій учасників справи про банкрутство, єдиного правового захисту інтересів кредиторів в межах процедур банкрутства та пропорційності надає суду у процедурі банкрутства правові важелі, які можуть забезпечити дотримання балансу інтересів кредиторів та боржника на кожному з етапів процедур банкрутства, у т.ч. і процедури досудової санації. Системний аналіз статті 5 КУзПБ приводить до висновку про те, що процедура досудової санації проводиться під судовим контролем, який можна умовно розмежувати на 3 етапи: І етап – частина шоста статті 5 КУзПБ – суд здійснює формальну перевірку заяви про затвердження плану санації на предмет дотримання відповідності вимогам законодавства щодо форми, змісту, наявності всіх необхідних додатків; ІІ етап – частини сьома, восьма статті 5 КУзПБ – суд здійснює розгляд заяви та заперечення кредиторів щодо заяви про затвердження плану санації по суті в судовому засіданні; ІІІ етап – частини дев`ята, десята, одинадцята статті 5 КУзПБ – суд здійснює функції нагляду за процедурою досудової санації, що проявляється у його повноваженнях щодо відсторонення керуючого санацією, внесенні змін до план санації, розгляду заяв боржника або кредитора про припинення процедури санації у разі порушення виконання плану санації та заяв про затвердження звіту про виконання плану санації тощо.
  11. Під час розгляду плану санації до кола обставин, які мають обов`язково бути доведені боржником та достеменно встановлені судом входять:
  • наявність ознак неплатоспроможності боржника або її загрози;
  • вигідність для кредиторів виконання плану санації порівняно з ліквідацією боржника.

Слід також згадати, що раніше Верховним Судом було винесено постанову від 14.04.2021 по справі № 911/482/20 у складі колегії суддів: Жукова С.В. – головуючого, Огородніка К.М., Ткаченко Н.Г. І якщо в першому випадку було затверджено план досудової санації відносно «промислового гіганта» Дніпра, то в другому – Господарський суд Київської області спочатку затвердив план досудової санації ТОВ “Плисецький гранітний кар`єр”, однак згодом ухвалу суду було скасовано постановою Північного апеляційного господарського суду від 16.12.2020 та відмовлено у затвердженні плану досудової санації зокрема у зв’язку з тим, що судом першої інстанції безпідставно не взято до уваги той факт, що вимоги кредитора АБ “Укргазбанк” включені до плану санації не в повному обсязі, а також суд апеляційної інстанції дійшов висновку про те, що кредитор – ТОВ «Граніт мобіл переробка плюс» є заінтересованою особою стосовно боржника та, в силу ч. 4 ст. 5 КУПБ, його голос не може бути врахований для цілей голосування при схваленні плану санації, а ці обставини окрім іншого були підставою для касаційного оскарження у справі № 904/3325/20, що робить ці справи дуже схожими та крім цього показує явні «недоліки» та «вади» процедури досудової санації й необхідність внесення змін до статті 5 КУПБ з метою дотримання відповідного балансу між інтересами боржника та інтересами його кредиторів.

Й тут цікаво звернути увагу на висновок Суду. Суд зазначив в п. 18 постанови від 14.04.2021, що положення ст. 5 КУПБ свідчать про те, що вибіркове визначення боржником розміру кредиторських вимог, які включаються ним до плану санації, розділяючи їх на ті вимоги, що мають погашатись при виконанні плану санації та на ті, що погашаються іншим шляхом є за своєю суттю діями боржника, що можуть вплинути на результат голосування загальних зборів кредиторів, оскільки розмір включених до плану санації кредиторських вимог до боржника прямо впливає на кількість голосів кредитора на зборах кредиторів при затвердженні плану санації.

Варто відзначити, що наразі у Верховному Суді розглядаються ще дві справи стосовно затвердження плану досудової санації.

Це, зокрема, справа № 922/2071/20 по затвердженню плану досудової санації Приватного акціонерного товариства “Харківський тракторний завод”, по якій скоріше за все прийнято постанову 18.05.2021, якої поки що немає в реєстрі судових рішень, а також справа №924/1083/20 по затвердженню плану досудової санації Приватного акціонерного товариства “Шепетівський деревообробний комбінат”.

До речі, всі чотири справи розглядались та розглядаються під головуванням різних суддів та фактично вже наявна неоднозначна практика застосування статті 5 КУПБ, що свідчить про наявність підстав для передачі цих справ на розгляд судової палати для розгляду справ про банкрутство Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду.

Тому за перебігом цих справ буде цікаво спостерігати всій професійній спільноті, так чи інакше дотичній до проблематики банкрутства.

Автор: Костянтин Смолов, адвокат, арбітражний керуючий, партнер АО White Collars

 

Редакція Борг.Експерт може не поділяти позицію авторів. Відповідальність за зміст
матеріалів в розділі «Думки експертів» покладається на авторів текстів.

Не пропустіть важливе!
Підписуйтесь та отримуйте дайжест новин

Щоденно чи щотижня – обираєте ви!

Долучайтесь до професійної спільноти borg.expert

Матеріали за темою

Судова практика

Статті • Стягнення боргiв
Верховний Суд неодноразово звертав увагу на поновлення процесуальних строків, пов'язаних з війною

Судова практика

Статті • Стягнення боргiв
6 липня 2023 року в ВР зареєстровано проєкт Закону № 9462 "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо удосконалення положень про судовий контроль"

Судова практика

Статті • Стягнення боргiв
Часто єдиним ефективним способом призначити особі її заслужену пенсію за віком є лише звернення до суду

Судова практика

Статті • Стягнення боргiв
Погане фінансування судів завжди негативно позначається на їх функціонуванні та оперативності

Судова практика

Статті • Стягнення боргiв
Крім того, судді розповіли і про закордонний досвід щодо процедури банкрутства та порівняли його з українським

Судова практика

Статті • Стягнення боргiв
Норми законодавства, які допускають неоднозначне або множинне тлумачення, завжди трактуються на користь особи