Судова практика у корпоративних спорах: Верховний Суд окреслив ключові тенденції та європейські орієнтири

5 листопада 2025 року під час XVIII Форуму з корпоративного права, організованого Асоціацією правників України, представники Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду (КГС ВС) презентували нові аналітичні огляди та практичні висновки щодо судової практики у справах корпоративного спрямування.

Європейська інтеграція корпоративного права

Відкриваючи форум, голова КГС ВС Лариса Рогач наголосила, що системна європеїзація українського корпоративного законодавства є не просто процесом гармонізації норм, а формуванням нової правової культури управління бізнесом.

Серед ключових напрямів адаптації вона назвала:

• прозорість корпоративного управління;
• відкритість інформації про власників і бенефіціарів;
• захист прав міноритарних акціонерів;
• створення правових умов для транскордонного розвитку юридичних осіб.

Вона підкреслила, що саме узгодженість цих механізмів є передумовою економічної стійкості та довіри інвесторів.

Динаміка корпоративних спорів: зростання кількості та стабілізація практики

За статистикою КГС ВС, після зниження у 2022 році кількість корпоративних спорів зросла з 605 у 2023 році до 928 у 2024-му, а за перше півріччя 2025 року вже розглянуто 482 справи. Водночас Лариса Рогач зауважила: зростання кількості спорів не завжди є позитивним показником, адже справжнім індикатором зрілості правової системи є стабільність судової практики та передбачуваність правозастосування.

Серед ключових напрямів практики КГС ВС — визначення юрисдикції корпоративних спорів, розвиток інституту фідуціарних обов’язків, а також правозастосування у справах щодо squeeze-out і sell-out, спрямованих на баланс інтересів міноритаріїв і мажоритаріїв.

Менеджмент і корпоративні спори: визначення юрисдикції

Модераторка сесії Олеся Лукомська представила аналіз судової статистики у спорах щодо звільнення чи відсторонення директорів. З 2018 року КГС ВС розглянув 41 справу, а Велика Палата — 7, причому 61% рішень першої та апеляційної інстанцій залишено без змін після касаційного перегляду.

Суддя Великої Палати Верховного Суду Олександр Банасько звернув увагу на чітке розмежування юрисдикції: спори щодо припинення повноважень керівників товариств, засновані на положеннях ст. 99 ЦК України та п. 5 ст. 41 КЗпП, належать до господарської юрисдикції, оскільки мають корпоративну природу. Цю позицію підтверджено низкою постанов ВП ВС, зокрема у справах № 205/4196/18, № 510/456/17, № 448/362/22.

Ключовим орієнтиром, за словами судді, є характер спірних правовідносин, а не лише склад сторін. У разі відкриття справи про банкрутство всі корпоративні спори, де боржник є стороною, підлягають розгляду в межах цієї процедури.

Відповідальність керівників: фідуціарні обов’язки та відшкодування збитків

Секретар судової палати КГС ВС Олександр Баранець представив аналітичний огляд судової практики у спорах про відшкодування збитків, завданих посадовими особами юридичним особам.

З 2018 по 2025 рік Верховний Суд ухвалив 47 постанов у цій категорії, з яких 67% залишили без змін рішення нижчих інстанцій — це свідчить про стабільність судової позиції.
Визначено, що такі спори належать до господарської юрисдикції, навіть якщо повноваження посадової особи вже припинено.

ВС також підтвердив право власників із часткою від 5% подавати похідні позови незалежно від рішень загальних зборів (зокрема, у справах № 904/982/19, № 917/178/23).
Відповідальність керівників базується на фідуціарному обов’язку діяти добросовісно, розумно і в інтересах компанії, а порушення цього принципу визнається підставою для відшкодування шкоди.

Реформа законодавства і стабільність правозастосування

У підсумку голова КГС ВС Лариса Рогач наголосила, що реформування цивільного й господарського законодавства — зокрема, скасування Господарського кодексу і рекодифікація Цивільного — має здійснюватися зважено та поступово, за прикладом країн ЄС. Вона відзначила високу ефективність господарських судів України — 97–100% виконання показників, що підтверджує якість і стабільність їхньої роботи.

Основним завданням судової системи, за її словами, є скорочення строків розгляду справ, забезпечення остаточності рішень і підвищення рівня довіри до правосуддя.