Платити чи не платити: про аліменти під час війни

Редакцiя
7 жовтня 2022, 15:32
6196 хвилин читати

Зобов’язання з утримання дитини, закріплені в договорах, укладених до введення воєнного стану, так само залишаються чинними та обов’язковими до виконання

  • Посилання скопійованоlink copied

Під час війни питання утримання дітей залишається одним із найбільш актуальних та водночас непростих. З одного боку, доходи значної кількості платників аліментів знижуються, але з іншого – кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її гармонійного розвитку, попри ситуацію в країні. Держава непохитно стоїть на захисті прав дітей, а законодавець наголошує, що воєнний стан не впливає на батьківські обов’язки щодо утримання дітей.

Напочатку нагадаю, що станом на жовтень 2022 року визначено такі мінімальні гарантовані розміри аліментів:

  • для дітей до 6 років – 1100,50 грн;
  • для дітей від 6 до 18 років – 1372,00 грн.

Захист прав дітей у судовому порядку

Основним способом захисту прав дитини на належне утримання залишається судовий захист. Той із батьків або інших законних представників, з ким проживає дитина, має право звернутися до суду для стягнення аліментів. Під час війни судові процедури залишилися без змін, за винятком територіальної підсудності, яка для судів окремих тимчасово окупованих областей та областей, на території яких тривають активні бойові дії, була змінена розпорядженням Голови Верховного Суду. Актуальну інформацію, що стосується зміни підсудності судових справ, можна знайти та перевірити на офіційному сайті.

Як і у мирний час, в умовах дії воєнного стану є два способи звернення до суду для стягнення аліментів:

а) у порядку наказного провадження, що передбачає звернення із заявою про видачу судового наказу;

б) у порядку позовного провадження, що передбачає звернення з позовною заявою.

Перевагою першого способу є більш швидкий (на практиці – близько місяця) та спрощений (без проведення судового засідання) розгляд заяви. Водночас його суттєвим недоліком є обмеження розміру аліментів, які можна стягнути на підставі судового наказу. Так, на одну дитину стягується 1/4 частина доходу платника аліментів, на двох дітей – 1/3, на трьох і більше дітей – половина заробітку (доходу) платника аліментів, але не більше 10 прожиткових мінімумів на кожну дитину відповідного віку. Згідно зі встановленими законом правилами підсудності заява про видачу судового наказу подається за зареєстрованим місцем проживання відповідача.

Другий спосіб варто застосовувати, якщо дитина має потребу в більшому розмірі утримання, аніж зазначено вище. За результатами розгляду позовної заяви суд може визначити розмір аліментів у частці від доходу платника або у твердій грошовій сумі. У такому випадку закон не передбачає граничного максимального розміру аліментів. Під час розгляду справи та визначення розміру аліментів суд враховуватиме як потреби дитини в утриманні, так і матеріальний стан платника аліментів. Позовна заява про стягнення аліментів подається за вибором позивача – або за місцем власного проживання, або за місцем проживання відповідача.

Ще одна вимога, яку суд може розглянути в межах позовного провадження, – це стягнення додаткових витрат на утримання дитини. Така позовна вимога може розглядатися як разом із вимогою про стягнення аліментів, так і окремо, в межах іншого судового провадження. Нагадаю, що до додаткових витрат на дитину закон відносить витрати, викликані особливими обставинами (розвитком здібностей дитини, її хворобою, каліцтвом тощо).

Звертаю увагу, що як заяву про видачу судового наказу, так і позовну заяву про стягнення аліментів в інтересах стягувача (позивача) може подати його представник, який має повноваження на вчинення відповідних процесуальних дій. Особиста участь сторін у судовому процесі не є обов’язковою.

Таким чином, попри воєнний стан, що триває в Україні вже понад 7 місяців, розгляди судових справ про утримання дітей продовжують відбуватися, а за їх результатами ухвалюються судові рішення. Далі проаналізуємо окремі питання примусового виконання таких рішень, що не втрачають актуальності.

Особливості виконання судових рішень

Після введення на території України воєнного стану певних змін зазнали положення Закону України «Про виконавче провадження». Такі зміни були внесені, зокрема, Законом України від 15.03.2022 № 2129-ІХ «Про внесення зміни до розділу XIII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про виконавче провадження”», який набрав чинності 26.04.2022.

Відповідно до норм вказаного Закону тимчасово, на період до припинення або скасування воєнного стану на території України, припиняється звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інший дохід боржника. Проте в цій же нормі Закону № 2129-ІХ прямо передбачено, що зазначене обмеження не стосується рішень про стягнення аліментів.

01.04.2022 Міністерство юстиції України опублікувало роз’яснення щодо аліментних зобов’язань у період воєнного стану. У роз’ясненнях зазначається, що навіть війна – не привід забути про сплату аліментів.

Міністерство юстиції слушно зауважило, що Закон № 2129-ІХ не передбачає заборони нарахування та стягнення пені за прострочення сплати аліментів. Це означає, що положення ст. 196 Сімейного кодексу України, яка передбачає відповідальність за прострочення сплати аліментів, зокрема у вигляді стягнення за рішенням суду неустойки (пені), продовжують застосовуватися і під час дії воєнного стану.

Виконавці не здійснюють нарахування пені «автоматично», саме стягувач має право звернутися до суду із заявою про стягнення пені. У разі ухвалення судом рішення про стягнення пені та видачі судом виконавчого документа, виконавцем буде здійснено його виконання у встановленому Законом України «Про виконавче провадження» порядку.

За прострочення сплати аліментів боржники, як і у мирний час, так і під час війни, несуть і всі інші передбачені законом види відповідальності. Так само до боржників застосовуються різні види обмежень, передбачені Законом України «Про виконавче провадження».

У контексті питання про зміни, які відбулися у порядку виконання судових рішень, варто зазначити, що станом на сьогодні забороняється відкриття виконавчих проваджень та вжиття заходів примусового виконання рішень на території територіальних громад, що розташовані в районі проведення воєнних (бойових) дій або перебувають у тимчасовій окупації, оточенні (блокуванні), відповідно до переліку, затвердженого Міністерством з питань реінтеграції тимчасово окупованих територій України, а також прилеглих до неї територій.

30 серпня у Верховній Раді було зареєстровано законопроєкт № 7717 «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо сприяння примусовому виконанню судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) в умовах воєнного стану». У проєкті закону пропонується звузити заборону виконання судових рішень, яка наразі діє на певних територіях, та встановити, що заборона на відкриття виконавчих проваджень та вчинення виконавчих дій поширюється тільки на території адміністративно-територіальних одиниць, які тимчасово окуповані внаслідок військової агресії рф, у період такої окупації. Станом натепер проєкт перебуває на опрацюванні у профільному комітеті.

Багато кого хвилює питання про те, чи повинні сплачувати аліменти військовослужбовці та особи, які втратили роботу?

На обидва ці запитання відповідь є ствердною. Ким би не був платник аліментів (військовим, правоохоронцем, бійцем територіальної оборони та ін.), обов’язок щодо утримання дитини є пріоритетним. При цьому утримання аліментів здійснюється з усіх форм грошового забезпечення військовослужбовців, крім виплат, що мають тимчасовий (разовий) характер. При визначенні суми аліментів також враховується розмір заробітної плати, яка зберігається за військовим за його основним місцем роботи.

Стосовно безробітних платників аліментів варто зазначити, що закон не виділяє безробіття як обставину, за якої аліменти можуть не стягуватися або не сплачуватися. Незалежно від того, коли та з якої причини платник аліментів втратив роботу, обов’язок сплати аліментів за ним залишається. Відповідно до положень ч. 2 ст. 195 Сімейного кодексу України заборгованість за аліментами платника аліментів, який не працював на час виникнення заборгованості, визначається виходячи із середньої заробітної плати працівника для даної місцевості. Якщо безробітний перебуває на обліку в центрі зайнятості та отримує допомогу по безробіттю, то з такої допомоги також можуть стягуватися присуджені аліменти.

Договірне врегулювання аліментних зобов’язань

На завершення хотіла б зауважити, що під час дії воєнного стану в одержувача та платника аліментів, як і у мирний час, є право на укладення між собою договору про утримання дитини. Вимоги до форми та змісту такого договору не змінилися – договір має бути посвідчений нотаріально, а його умови не можуть обмежувати права дитини у порівнянні з тим обсягом прав, який встановлює закон.

Договір про утримання дитини можна укласти не тільки на території України, але і за кордоном – у посольстві або консульстві України у державі перебування сторін договору. Альтернативним варіантом є посвідчення договору в іноземного нотаріуса, який має повноваження на засвідчення справжності підписів сторін. У випадку посвідчення договору в іноземного нотаріуса батькам варто буде легалізувати договір для його подальшого використання в Україні або в інших країнах, якщо є відповідна потреба.

Зобов’язання з утримання дитини, закріплені в договорах, укладених до введення воєнного стану, так само залишаються чинними та обов’язковими до виконання. При цьому у разі невиконання платником аліментів своїх обов’язків одержувач аліментів має право звернутися до нотаріуса для вчинення на договорі виконавчого напису і розпочати процедуру примусового виконання.

У підсумку зазначу, що попри поширену думку про те, що «війна спише всі борги», це твердження аж ніяк не може застосовуватися до обовязків зі сплати аліментів. Незважаючи на непрості часи, які ми переживаємо, українське законодавство продовжує захищати тих, хто цього потребує.

Автор: Марина Корнієнко, «Asters, ЮФ» юристка

Не пропустіть важливе!
Підписуйтесь та отримуйте дайжест новин

Щоденно чи щотижня – обираєте ви!

Долучайтесь до професійної спільноти borg.expert

Матеріали за темою

Арбітражна практика

Статті • Стягнення боргiв
В першу чергу керівник повинен оцінити стан свого підприємства – провести інвентаризацію та аналіз фінансово-господарської діяльності

Арбітражна практика

Статті • Стягнення боргiв
Ліквідатори "Богдан Моторс" передали автівки Збройним Силам України

Арбітражна практика

Статті • Стягнення боргiв
Процес виявлення кредиторів та осіб, які виявили бажання взяти участь у санації боржника, стає проблемним

Арбітражна практика

Статті • Стягнення боргiв
Письмові запити, паперові форми відповідей та біганина продовжують бути основними складовими процесу розшуку прихованих активів недобросовісних боржників

Арбітражна практика

Статті • Стягнення боргiв
Законодавством передбачено два види процесуального правонаступництва – універсальне та сингулярне

Арбітражна практика

Статті • Стягнення боргiв
Запропоновані зміни до частини 6 статті 30 Кодексу з процедур банкрутства вносять правову невизначеність у відносини, які і без того не врегульовані з достатньою чіткістю