До ВР подано законопроєкт про реальний захист арбітражних керуючих: кримінальна відповідальність за тиск і втручання

До Верховної Ради України офіційно подано законопроєкт, який вперше на законодавчому рівні пропонує комплексний захист арбітражних керуючих у їхній професійній діяльності. Документ внесений народним депутатом Сергієм Алєксєєвим за ініціативою Тетяни Колмикової, голови Ради арбітражних керуючих Одеської області, та став результатом співпраці Київської й Одеської рад АК, активного доопрацювання професійною спільнотою та за підтримки НААКУ.

Законопроєкт ще не зареєстровано, однак саме подання — надзвичайно важливий етап: уперше держава офіційно розглядає можливість прирівняти захист арбітражних керуючих до захисту слідчих, прокурорів, виконавців та інших осіб, діяльність яких охороняється кримінальним законом.

Що пропонує законопроєкт: ключові зміни

Запропоновані новелами зміни торкаються одразу трьох кодексів — Кримінального, Кримінального процесуального та Кодексу про адміністративні правопорушення.

Нижче — детальні положення законопроєкту.

1. Кримінальний кодекс України: АК отримують спеціальний статус та захист

1.1. Арбітражні керуючі включаються до переліку осіб, щодо яких не можуть застосовуватися виправні роботи

Відповідні зміни вносяться до ст. 57 ККУ: до категорії осіб, яких не можна засудити до виправних робіт, додаються арбітражні керуючі (разом зі слідчими, прокурорами, адвокатами, приватними виконавцями тощо).

1.2. Кримінальна відповідальність за опір, втручання та тиск на АК

Змінюються статті 342 та 343 ККУ:

• ст. 342: до переліку осіб, щодо яких карається опір під час виконання службових обов’язків, додається арбітражний керуючий;
• ст. 343: встановлюється відповідальність за будь-який вплив з метою перешкодити роботі АК або добитися незаконного рішення.

1.3. Захист майна АК

Зміни до ст. 347 ККУ розширюють склад злочину про умисне пошкодження чи знищення майна, додавши майно арбітражного керуючого та його близьких родичів.

Це означає: пошкодження автомобіля, офісу чи майна родичів АК у зв’язку з його професійною діяльністю прирівнюватиметься до посягання на працівника правоохоронного органу чи державного виконавця.

2. Кримінальний процесуальний кодекс: обов’язкове інформування Мін’юсту і НААКУ

Законопроєкт зобов’язує слідство та суд негайно інформувати Міністерство юстиції та Національну асоціацію арбітражних керуючих щодо:

• обрання запобіжного заходу арбітражному керуючому (зміни до ст. 196 КПК);
• ухвалення вироку щодо АК (зміни до ст. 376 КПК).

Це принципово змінює ситуацію: відтепер спільнота матиме офіційну інформацію про будь-які кримінальні дії щодо АК — від обшуків до вручення підозр.

3. Адміністративна відповідальність за ненадання інформації арбітражному керуючому

У Кодексі про адміністративні правопорушення вводиться нова норма (ст. 212-3): неправомірна відмова, несвоєчасне або неповне надання інформації на запит арбітражного керуючого карається штрафом від 25 до 50 НМДГ. Тобто державні органи, підприємства та посадові особи будуть зобов’язані надавати АК інформацію в межах КУзПБ, а за порушення — нестимуть відповідальність. У професійній спільноті роками звучали скарги на тиск, погрози, перешкоджання роботі, неможливість отримати інформацію чи забезпечити виконання рішень.

Законопроєкт фактично:

• визнає суспільну важливість діяльності АК;
• порівнює рівень ризику з діяльністю слідчих, виконавців і прокурорів;
• створює правові інструменти протидії тиску як у кримінальній, так і адміністративній площині.

Це не просто захист професії — це крок до прозорих та дієвих процедур банкрутства, де арбітражний керуючий може виконувати свої обов’язки без страху тиску чи репресій.

Подання законопроєкту — це сигнал, що голос професійної спільноти почули на найвищому рівні. Попереду парламентські дискусії, але фундамент для реформи закладено.