З виручених платником аліментів коштів від продажу нерухомого майна не можуть стягуватися аліментні платежі, – ВС

Верховний Суд у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у справі № 758/10761/13-ц задовольнив касаційну скаргу платника аліментів на постанову апеляційного суду, який дійшов висновку, що нарахування аліментів з отриманого боржником доходу від продажу нерухомого майна відповідає нормам чинного законодавства, – повідомляє lexinform.

Боржник звернувся до суду зі скаргою на дії начальника районного відділу ДВС заінтересована особа – стягувач, оскільки державний виконавець при визначенні розміру аліментів необґрунтовано включив до його доходів грошові кошти, отримані від продажу квартири, що призвело до виникнення у нього заборгованості зі сплати аліментів.

Суд першої інстанції скаргу задовольнив, скасував постанову начальника РВ ДВС про арешт майна боржника у виконавчому провадженні у зв’язку з тим, що заявнику безпідставно нарахована заборгованість зі сплати аліментів, тому державний виконавець не мав передбачених ст. 56 Закону України «Про виконавче провадження» підстав для накладення арешту на майно боржника.

Апеляційний суд ухвалу суду першої інстанції скасував, у задоволенні скарги відмовив, вказавши, що нарахування аліментів з отриманих боржником доходів, у тому числі виручених від продажу нерухомого майна, відповідає нормам чинного законодавства України та узгоджується з Переліком видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів, який не містить вичерпного переліку доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів на дітей.

У касаційній скарзі боржник зазначав, що апеляційний суд дійшов помилкового висновку, що від продажу квартири він отримав дохід. Зазначеного висновку суд дійшов без урахування підстав набуття ним права власності на нерухоме майно (приватизація та отримання в порядку спадкування), а тому виручення ним грошових коштів від продажу квартири, в обмін на передачу покупцю права власності на нерухоме майно, як правильно зазначив суд першої інстанції, не може вважатися отриманням прибутку.

Верховний Суд вказав, що утримання аліментів провадиться з суми заробітку (доходу), що належить особі, яка сплачує аліменти, після утримання з цього заробітку (доходу) податків (п. 13 Переліку видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів).

Згідно з п. 172.1 ст. 172 ПК України дохід, отриманий платником податку від продажу (обміну) не частіше одного разу протягом звітного податкового року, зокрема квартири, за умови перебування такого майна у власності платника податку понад три роки, не оподатковується. Умова щодо перебування майна у власності платника податку понад три роки не поширюється на майно, отримане таким платником у спадщину.

Отже, доходи боржника, які звільнені від оподаткування, не належать до бази відрахувань із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника, які підлягають стягненню у виконавчому провадженні.

Аналіз положень ст. 81, ч. 3 ст. 181, ч. 2 ст. 182, ст. 183 СК України свідчить про те, що законодавець ототожнює поняття «заробіток» та «дохід», передбачаючи можливість стягнення на користь дитини мінімального рекомендованого розміру аліментів з обох джерел отримання грошових коштів.

Лише той дохід, який збільшує майно платника аліментів, якщо тільки він прямо не звільнений від цього Переліком видів доходів, які враховуються при визначенні розміру аліментів, має враховуватись під час визначення розміру аліментів.

Натомість грошовий дохід, який є лише еквівалентом відчуженого платником аліментів майна, не повинен враховуватись під час визначення розміру аліментів.

Виручені боржником кошти від продажу нерухомого майна є грошовим еквівалентом вартості цього майна до його продажу та не є видом заробітку (доходу), з якого стягуються аліментні платежі.

Отже, Верховний Суд касаційну скаргу боржника задовольнив, постанову апеляційного суду скасував, а ухвалу суду першої інстанції залишив у силі.