
Легальний виїзд чоловіків: що відомо?
Є кілька категорій чоловіків, які можуть легально виїхати за кордон в умовах військового стану. Згідно із даними Держприкордонслужби, це, зокрема:
🔻 багатодітні батьки;
🔻 батьки-одинаки;
🔻 чоловіки з інвалідністю;
🔻 чоловіки, які супроводжують дітей із інвалідністю чи осіб, які потребують догляду;
🔻 чоловіки, зняті з військового обліку за станом здоров’я;
🔻 чоловіки, які тимчасово непридатні до служби;
🔻 чоловіки, які постійно проживають за кордоном;
🔻 чоловіки, які мають робочу візу країни ЄС;
🔻 волонтери, водії, спортсмени, культурні діячі тощо.
Станом на 1 березня 2023 року від початку війни за загальною процедурою видали 1,27 мільйонів дозволів на перетин кордону чоловіками. Такі дані наводить платформа Опендатабот. Із цих дозволів 1,1 мільйона — бізнес-справи, 170 тисяч — здійснення гуманітарних місій.
Через систему «Шлях» із 24 лютого до 31 грудня 2022 року заявки на виїзд за кордон подали 96 442 чоловіки призовного віку. Йдеться насамперед про волонтерів та водіїв. Із них 66 374 поїхали за межі України — зазначається у проміжному звіті ТСК. А ось додому з-за кордону не повернулись 9 373 чоловіки, які виїжджали як волонтери чи водії. І найбільше таких — жителі Харківської, Тернопільської та Волинської областей.
Які є законні способи повернути ухилянтів додому? Чи правда, що чоловіків призовного віку будуть силою відправляти на батьківщину? Що є міфом, а що правдою — розбирались із юристом Євгеном Воробйовим.

— Які основні зміни відбулися в законодавстві? Що саме з’явилося нового щодо військового обліку за кордоном?
— Військовозобов’язані зможуть передавати про себе дані до центру комплектації через «Дію», зокрема, під час зміни місця проживання або якщо відомості про них не включено до Єдиного державного реєстру призовників.
Військовий облік поділяють на загальний та спеціальний. У загальному обліку — військовозобов’язані та резервісти, які не заброньовані за державними органами, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями на період мобілізації та на воєнний час. На спеціальному — ті, які мають бронь.

Військовому обліку підлягають громадяни України від 16 (у рік досягнення 17-річного віку) до 27 років.
Жінки стають на військовий облік, тільки якщо мають медичну або фармацевтичну спеціальність. Решта фахівчинь можуть зробити це за власним бажанням. Медикині та фармацевтки можуть влаштовуватися на роботу без обов’язкового взяття на військовий облік до 2026 року.
Виконавчі органи сільських, селищних, міських рад мають:
🔻 виявляти призовників, військовозобов’язаних та резервістів, які проживають на території територіальної громади і не перебувають на військовому обліку;
🔻 перевіряти документи, інформацію про осіб та інформувати центри комплектування у разі виявлення розбіжностей та підробок в документах;
🔻 інформувати протягом семи днів центри комплектування про прибуття або вибуття військовозобов’язаних;
🔻 контролювати всі підприємства, установи, організаціями, які перебувають на відповідній території, чи належно вони ведуть військовий облік осіб, та повідомляти центри комплектування про порушення.

Закордонні дипломатичні установи України повинні:
🔻 вести консульський облік військовозобов’язаних, резервістів та призовників;
🔻 інформувати про початок чергового призову на строкову службу громадян, які перебувають на консульському обліку та досягли призовного віку і не мають відстрочки або не звільнені від призову;
🔻 сприяти поверненню військовозобов’язаних та резервістів в Україну в разі проведення мобілізації та у воєнний час;
🔻 протягом семи днів повідомляти військкомати про взяття призовників, військовозобов’язаних і резервістів на консульський облік, а також про їхнє зняття.
— У разі оголошення мобілізації, яким чином дипустанови повертатимуть військовозобов’язаних на батьківщину?
— Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їхні посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України. На сьогодні немає порядку повернення військовозобов’язаних. Згідно із законодавством, дипустанова може сприяти поверненню громадян. Однак форми та механізм такого «сприяння» поки не встановлені.
— Якщо стаєш на облік за кордоном, відразу вручають повістку?
— Закон не передбачає вручення повісток закордонними дипломатичними установами.
— Чи можлива депортація військовозобов’язаних?
— Депортація регулюється внутрішніми нормативно-правовими актами держави, де перебуває громадянин України. Навряд там є така підстава, як депортація військовозобов’язаних.
— Що конкретно про багатодітних батьків говорить законодавство?
— Жінки та чоловіки, на утриманні яких перебувають троє і більше дітей віком до 18 років, не підлягають призову на військову службу під час мобілізації, їм надається відстрочка.
— Яке покарання визначене законом, якщо людина не стала на облік за кордоном?
— Передбачено адміністративну відповідальність за ст. 210 Кодексу України про адміністративні правопорушення. Йдеться, зокрема, про штраф від тридцяти до п’ятдесяти неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Якщо людина протягом року не стала на військовий облік і її вже притягували до адміністративної відповідальності, то їй загрожує новий штраф — від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
Однак накладати стягнення можуть територіальні центри комплектування, дипломатична установа не уповноважена цього робити.
— Чоловік може стати на військовий облік у Польщі, а завтра вже переїхати до Німеччини і нікому про це не повідомляти. Яким чином регулюється це питання?
— Постанова зобов’язує призовників, військовозобов’язаних та резервістів перебувати на військовому обліку. Отже, у разі виїзду за межі України на строк більше ніж три місяці особа повинна з’явитися до консульства і стати на консульський облік у закордонних дипломатичних установах України.
— Згідно із даними системи «Шлях», з 24 лютого до 31 грудня 2022 року 9 373 чоловіки досі не повернулися з-за кордону. Як їх можуть розшукати дипустанови і чи повинні вони це робити?
— Дипустанова не буде нікого шукати, оскільки у них немає таких повноважень.








































