Верховна Рада ухвалила проєкт закону про створення електронного реєстру військовозобов’язаних: що це означає для українців

Документ викликав неоднозначну реакцію суспільства, хоча має удосконалити процедуру інформаційної взаємодії між державними реєстрами.

Work.ua попросив адвокатку прокоментувати положення законопроєкту.

Йдеться про законопроєкт №10062. За нього у другому читанні проголосували 249 депутатів Верховної Ради, повідомляє Forbes.

Ключові факти

• Будуть внесені зміни до Законів «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов’язаних і резервістів» та «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту».
• Спроститься процес отримання військовими статусу учасника бойових дій під час воєнного стану.
• Буде створений реєстр мобілізованих, який буде «підв’язаний» до реєстру виборців. Передбачається, що Міноборони отримає дані про громадян віком від 17 до 60 років, які містяться у різних державних реєстрах — Податкової служби, МОЗ, Мін’юсту, МВС, ЦВК, Держміграційної служби та інших відомств.
• Інформація міститиметься в електронному кабінеті військовозобов’язаного, його згода на обробку персональних даних не потрібна.
• Також закон посилить кіберзахист та надасть право розміщувати свої ІТ-системи у військових хмарних сховищах країн-членів НАТО.

Коментар експертки

Закон має удосконалити процедуру інформаційної взаємодії між державними реєстрами. Це дозволить налагодити процедуру мобілізації, сприятиме швидкому збору інформації, потрібної для військових цілей, встановити можливість подання заяви в паперовій чи електронній формі для отримання статусу учасника бойових дій, особи з інвалідністю внаслідок війни та члена сім’ї загиблих (померлих) захисників і захисниць України, визначити порядок набуття військовослужбовцями статусу учасника бойових дій під час дії воєнного стану.

В електронний реєстр хочуть вносити та зберігати персональні дані. Якщо ознайомитися з їхнім переліком, можна дійти висновку, що він міститиме інформацію, яка дозволить сформувати повний профіль особи, дані якої занесені до реєстру, — від номера телефону суб’єкта до його стану здоров’я.

На мою думку, в Україні відсутні достатні законодавчі гарантії щодо належного забезпечення зберігання персональних даних, тож я вбачаю в цьому велике поле для зловживань. Існує ризик несанкціонованого використання даних і з реєстру військовозобов’язаних.

Ви помічали, що коли помирає людина, перші стукають у двері не працівники «швидкої» чи поліції, а представники похоронного бюро? Це тільки один із прикладів використання персональних даних несанкціонованими суб’єктами. Виходить, що на практиці держава не має досконалого механізму захисту персональних даних, які збирає та зберігає.

Наразі це питання частково може бути врегульоване підвищенням відповідальності за несанкціоноване перехоплення або копіювання інформації з реєстрів, а також за розповсюдження інформації з обмеженим доступом (законопроєкт № 10242) — від 10 до 15 років позбавлення волі. Але це не розв’яже проблему глобально.

Також певні положення законопроєкту №10062 не узгоджені з нормами Конституції України. Адже згідно зі ст. 32 КУ «не допускається збирання, зберігання, використання та поширення конфіденційної інформації про особу без її згоди, крім випадків, визначених законом, і лише в інтересах національної безпеки, економічного добробуту та прав людини».

У висновку Головного юридичного управління апарату Верховної Ради України йдеться про те, що під час обробки персональних даних законодавство вимагає мати дозвіл суб’єкта, якому вони належать, або іншу підставу, встановлену законом. Інформація, яка збирається, не може бути надмірною для цілей, для яких її збирають, заборонено опрацювання даних зі стану здоров’я, якщо законодавство не забезпечує відповідних гарантій тощо.

Вважаю, що питання збирання і зберігання персональних даних дуже вразливе, а в разі їхнього неналежного захисту можна завдати значної шкоди та наразити на небезпеку осіб, дані яких містяться в реєстрі.

Уявіть, якщо інформація про військовослужбовців, військовозобов’язаних та їх родичів, потрапить в неналежні руки!

Тому побоювання юридичної спільноти мають здорове підґрунтя, зокрема, і що стосується збереження інформації подібного характеру в хмарному середовищі за кордоном, адже це може мати безповоротні наслідки для безпеки держави.