Україна може втратити можливість приєднатися до SEPA та заощаджувати 10 млрд грн щороку

Україна може втратити можливість приєднатися до Єдиної зони платежів у євро (SEPA) за чинними регуляторними вимогами, якщо Верховна Рада не встигне ухвалити необхідні зміни до законодавства про протидію відмиванню коштів. Потенційна економія для українських громадян і бізнесу від участі в системі оцінюється приблизно у 10 млрд грн на рік.

SEPA (Single Euro Payments Area) — єдина зона платежів у євро, яка дозволяє здійснювати транскордонні перекази за спільними стандартами, наближеними до умов внутрішніх платежів. Система охоплює 41 країну та територію, серед яких держави Європейського Союзу, Велика Британія, Швейцарія, Норвегія та Молдова.

Приєднання України до SEPA дозволило б знизити витрати на міжнародні перекази, насамперед завдяки скороченню банківських комісій. Це стосується як приватних грошових переказів між Україною та європейськими країнами, так і розрахунків українських підприємств з іноземними контрагентами.

Водночас участь у SEPA не означає повного скасування комісій. Її перевага полягає у стандартизації платежів, спрощенні транзакцій та зменшенні їхньої вартості.

Показовим прикладом є Молдова, яка приєдналася до системи у жовтні 2025 року. За наведеною у публікації оцінкою, протягом перших десяти місяців громадяни та підприємства країни заощадили приблизно 13,2 млн євро.

Середня вартість міжнародного переказу в євро знизилася з 20–150 євро до 1,09 євро. При цьому майже 80% відповідних операцій у країні вже здійснюються через SEPA.

Що перешкоджає приєднанню України до SEPA

Однією з основних умов інтеграції України до європейської платіжної системи є приведення національного законодавства у відповідність до вимог ЄС щодо запобігання відмиванню коштів і фінансуванню незаконної діяльності.

Верховна Рада планує 10 листопада 2026 року розглянути в першому читанні законопроєкт №14327-д, який має забезпечити частину необхідних законодавчих змін.

Найбільші дискусії викликає запропонований механізм доступу уповноважених державних органів до інформації про банківські рахунки громадян і компаній.

Законопроєкт передбачає створення централізованого реєстру, який дозволятиме встановлювати, у яких банківських установах фізична або юридична особа має рахунки чи орендує індивідуальні банківські сейфи.

Водночас реєстр не міститиме інформації про залишки коштів на рахунках, історію фінансових операцій або вміст банківських сейфів.

За словами Василевської-Смаглюк, представники Європейської комісії наполягають на забезпеченні доступу до такого реєстру для правоохоронних органів, які розслідують фінансові злочини, корупцію та діяльність організованих злочинних угруповань.

Як компромісний варіант на початковому етапі пропонується надати прямий доступ до реєстру Бюро економічної безпеки, Національному агентству з питань запобігання корупції та Агентству з розшуку та менеджменту активів (АРМА).

Питання доступу інших правоохоронних структур планують додатково опрацювати під час підготовки документа до другого читання.

Чому Україні необхідно прискорити ухвалення законів

Часові можливості для приєднання України до SEPA за чинними правилами обмежені майбутніми змінами європейського законодавства.

Із 10 липня 2027 року в Європейському Союзі почнуть застосовуватися нові, жорсткіші вимоги у сфері протидії відмиванню коштів.

Ольга Василевська-Смаглюк попереджає, що затримка з ухваленням необхідних законів може ускладнити інтеграцію України до SEPA, оскільки адаптація до нового пакета європейських норм потребуватиме додаткових законодавчих змін.

За оптимістичним сценарієм, у разі підтримки законопроєкту №14327-д в першому читанні 10 листопада документ можуть підготувати до другого читання вже в середині грудня.

Ухвалення всього необхідного законодавчого пакета до кінця 2026 року дозволило б Національному банку України подати заявку на приєднання до SEPA до Європейської платіжної ради (European Payments Council).

Водночас подання заявки не означатиме автоматичного вступу до системи. Рішення щодо відповідності України встановленим критеріям та можливості її приєднання має ухвалюватися окремо.

Таким чином, перспективи здешевлення транскордонних платежів для українських громадян і компаній значною мірою залежатимуть від темпів ухвалення необхідного законодавства та виконання регуляторних вимог Європейського Союзу.