У Верховній Раді пропонують реформувати систему оплати праці. Що планують змінити?

У Верховній Раді зареєстрували проєкт Закону “Про справедливу систему оплати праці в Україні” (№14387), який передбачає створення єдиної архітектури оплати праці як у державному, так і в приватному секторах.

Про це повідомляє LIGA ZAKON.

Як вказано у пояснювальній записці, нинішня система оплати праці в державному секторі є нерівною та несистемною. Посадові оклади за однаковий обсяг і складність роботи можуть відрізнятися у кілька разів залежно від органу та його статусу. Це суперечить принципам ефективного управління та порушує закріплене у міжнародних конвенціях право на рівну оплату за рівну працю.

Попередні спроби вирішити проблему окремими законопроєктами успіху не мали, а нещодавня реформа оплати праці держслужбовців на основі класифікації посад, на думку авторів, лише збільшила чинні диспропорції.

Нова архітектура: Виконавчий та Генеральний табелі

Основою реформи є запровадження уніфікованої архітектури оплати праці для всього публічного сектору.

Ключові елементи:

• Виконавчий табель: Затверджується Законом і встановлює максимально допустимі річні розміри оплати для топполітичних посад.
• Генеральний табель: Затверджується Кабінетом Міністрів і визначає верхні межі річних зарплат для всіх інших посад у публічній службі.

Головні принципи нової системи:

• Обмеження розривів: Різниця між найвищим і найнижчим рівнями Виконавчого табеля не може перевищувати 30%, що дозволить скоротити нинішні диспропорції оплати на 40–50%.
• Прозорість та аргументованість: Рівні оплати праці прив’язуються до чітко визначених критеріїв — відповідальності, складності та значущості посади.
• Баланс: Передбачені як нижні межі (мінімальна зарплата), так і верхні, що унеможливлює як заниження виплат, так і необґрунтоване збільшення окладів через надбавки та премії.

“Рівна оплата за працю рівної цінності”: що мається на увазі

Законопроєкт уперше на рівні закону закріплює принцип, визначений Конвенцією МОП №100.

Його суть у тому, що порівнюються не лише однакові посади, а й роботи, що мають співставну цінність за такими критеріями:

• Рівень кваліфікації;
• Зусилля;
• Відповідальність;
• Умови праці;
• Вплив на спільний результат.

Такий підхід дає змогу запобігати непрямій дискримінації, коли різні за назвою посади фактично мають однакову суспільну вагу, але оплачуються по-різному.

Інші ключові зміни:

• Грейдування посад: Замість застарілої тарифної сітки пропонується перейти до грейдової системи, яка є більш справедливою та гнучкою.
• Структура оплати: Чітко визначається поділ зарплати на основну (сталу), додаткову (варіативну) та бенефіти (employee benefits).
• Дорадча група: При Голові Верховної Ради створюється група експертів, яка оцінюватиме обґрунтованість зарплат на політичних посадах.
• Повноваження Президента: Президент отримує право своїм указом відносити до певного рівня Виконавчого табеля до 34 посад, а також установлювати коригувальні коефіцієнти для військового командування у період воєнного стану.