У Раді розглядають кілька моделей демобілізації військовослужбовців

В Україні станом на 14 вересня загальну демобілізацію військовослужбовців не оголошували, а чинне законодавство не встановлює черговості, за якою у разі ухвалення такого рішення мають звільняти мобілізованих та контрактників.

Після початку повномасштабного російського вторгнення загальної демобілізації в Україні не проводили. Закон «Про військовий обов’язок і військову службу» визначає підстави для звільнення окремих категорій військовослужбовців, однак універсальної черги для майбутньої демобілізації не містить.

Мобілізовані та контрактники водночас мають різні правові підстави проходження військової служби. Перші призиваються на службу під час мобілізації на особливий період, тоді як контрактники проходять її відповідно до укладеного контракту, а в умовах воєнного стану для припинення такої служби діють спеціальні правила.

Через це після оголошення загальної демобілізації одним із перших може постати питання про звільнення військовослужбовців, призваних за мобілізацією. Проте наразі це не встановлена законом черговість, а лише один із можливих підходів до майбутнього врегулювання.

Демобілізація може бути поетапною

Конкретний механізм має бути визначений окремим рішенням держави. Він потенційно може передбачати поетапне звільнення військовослужбовців залежно від тривалості служби, віку або інших критеріїв.

Однак станом на середину вересня жодна така модель остаточно не затверджена.

У Верховній Раді зареєстровано одразу декілька законодавчих ініціатив, які стосуються демобілізації. Законопроєкт №15233 передбачає врегулювання питань демобілізації та подальшої реінтеграції військовослужбовців, №15234 пропонує поетапну модель проходження служби та гарантовану демобілізацію, а №15404 має створити відповідні правові підстави для звільнення.

Законопроєкти включені до порядку денного Верховної Ради, однак станом на 14 вересня 2026 року жоден із них не набув статусу закону.

Хто може звільнитися зі служби вже зараз

Відсутність загальної демобілізації не означає, що військовослужбовець за жодних обставин не може припинити службу під час воєнного стану.

Перелік відповідних підстав визначений статтею 26 закону «Про військовий обов’язок і військову службу». Серед них — передбачені законодавством випадки звільнення за станом здоров’я, віком, сімейними обставинами, після звільнення з полону та з інших установлених законом причин.

У липні 2026 року законодавство також прямо закріпило можливість звільнення у разі закінчення особливого періоду або оголошення рішення про демобілізацію.

До ухвалення окремого рішення про загальну демобілізацію військовослужбовець, який хоче звільнитися під час воєнного стану, повинен мати одну з передбачених законом підстав. Для цього подається рапорт та документи, які підтверджують право на звільнення.

Таким чином, наразі немає правових підстав стверджувати, що певна категорія військовослужбовців гарантовано буде демобілізована першою. Черговість та умови масового звільнення зі служби мають бути визначені окремими нормативними рішеннями у разі оголошення демобілізації.