Кожен четвертий? Насправді більше: кількість бідних в Україні може перевищувати 11 млн

В Україні близько 11–12 млн людей, які проживають на підконтрольній уряду території, можуть перебувати за межею бідності, якщо застосувати останню доступну оцінку Світового банку щодо рівня бідності до актуальних демографічних оцінок. Водночас ця кількість є розрахунковою, а не офіційною статистикою станом на вересень 2026 року.

За даними дослідження Світового банку Monitoring Living Conditions in Ukraine, у 2025 році рівень бідності в Україні оцінювався у 41,6% населення. Роком раніше показник становив 37%, тобто протягом року частка населення за межею бідності збільшилася на 4,6 відсоткового пункту.

Точну кількість людей, до яких можна застосувати цей показник у 2026 році, встановити складно. Через повномасштабну війну, масштабну зовнішню та внутрішню міграцію, окупацію частини територій і тривалу відсутність перепису населення актуальної офіційної цифри немає.

За оцінкою Інституту демографії та проблем якості життя НАН України, влітку 2026 року на підконтрольній українському уряду території проживали приблизно 27–29 млн осіб.

Якщо умовно застосувати до цієї кількості зафіксований Світовим банком показник бідності у 41,6%, результат становитиме приблизно від 11,2 млн до 12,1 млн людей.

Водночас напряму трактувати ці розрахунки як офіційну кількість бідного населення України у 2026 році не можна: оцінка рівня бідності ґрунтується на даних за 2025 рік, тоді як демографічний діапазон стосується літа 2026-го. Розрахунок передусім демонструє можливий масштаб соціальної проблеми.

Нерівність між українцями також зростає

Дані Світового банку свідчать не тільки про збільшення частки населення за межею бідності, а й про поглиблення майнової нерівності.

Коефіцієнт Джині, який використовується для оцінки нерівномірності розподілу доходів, зріс із 0,44 у 2024 році до 0,50 у 2025 році. Чим ближчим є цей показник до одиниці, тим більшою вважається нерівність у розподілі доходів.

Особливо відчутно погіршилося становище найменш забезпечених українців. Реальні трудові доходи найбідніших 20% домогосподарств скоротилися більш ніж на 30%, тоді як у найбільш забезпечених груп населення вони продовжували зростати.

Для оцінювання рівня бідності Світовий банк використовує, зокрема, фактичний прожитковий мінімум, який розраховується в Україні, та результати досліджень становища домогосподарств.

Родини позичають гроші навіть на базові потреби

Погіршення матеріального становища населення відображається і на здатності домогосподарств самостійно покривати повсякденні витрати.

Наприкінці 2025 року близько 17% українських домогосподарств уже були змушені позичати гроші для фінансування базових потреб. Приблизно така сама частка сімей не могла своєчасно оплачувати житлово-комунальні послуги.

Одночасно збільшилася кількість домогосподарств, яким доводиться продавати майно, щоб отримати гроші на повсякденні витрати. Така поведінка свідчить про поступове вичерпання фінансових резервів сімей, оскільки після використання заощаджень вони переходять до запозичень або продажу власних активів.

Найбільш уразливими залишаються сім’ї з дітьми, пенсіонери, внутрішньо переміщені особи та мешканці прифронтових територій. Водночас наслідки погіршення матеріального становища населення дедалі помітніші й у відносно віддалених від фронту регіонах, зокрема у Києві, де частина домогосподарств змушена скорочувати витрати на харчування, лікування та потреби дітей.