«Система має допомагати, а не заважати»: виступ голови НААКУ на круглому столі щодо удосконалення звітності арбітражних керуючих

14 квітня 2025 року в Києві відбувся круглий стіл «Автоматизована система “Банкрутство та неплатоспроможність”: стан дослідної експлуатації та удосконалення функціоналу». Захід організували проєкт ЄС «Право-Justice» спільно з Міністерством юстиції України та Радою арбітражних керуючих міста Києва.

Центральною темою стало обговорення реальних проблем, з якими зіштовхуються арбітражні керуючі під час подання звітності через автоматизовану систему. Ґрунтовну позицію у цьому питанні озвучив Олександр Бондарчук, голова НААКУ, який виклав як критичні зауваження, так і конструктивні пропозиції від імені фахової спільноти.

Олександр Бондарчук: «Автоматизація має сенс лише тоді, коли вона працює на користь справи»

У своїй промові голова НААКУ детально окреслив практичні проблеми, що виникають при заповненні форм у системі: стислі строки, дублювання даних, відсутність гнучкості.

Асоціація передала до Мін’юсту структурований перелік пропозицій, які базуються на досвіді сотень арбітражних керуючих. Частина з них була врахована, але ключові аспекти залишилися поза увагою.

Серед рекомендацій НААКУ:

• подавати перші звіти від дати публікації судової ухвали, а не призначення;
• звітувати тільки при зміні обставин, а не щомісячно формально;
• скасувати подання порожніх звітів, якщо інформація в справі не змінилася;
• дозволити завантаження PDF-документів з реєстрів, замість ручного дублювання даних;
• рахувати строки подання від дати проведення інвентаризації, а не від старту справи.

«Ми спочатку сприймали цю систему як CRM — зручний інструмент для фахівця. Але маємо зворотній ефект: звітність подається без сенсу, з формальностями заради формальності. А це вже не допомога, а обтяження», — підкреслив Бондарчук.

Позиція Мінюсту: «Об’єктивні складнощі — одна справа. А коли немає жодного звіту — це інше»

Своєю чергою Вікторія Васильчук, заступниця міністра юстиції України, наголосила: Міністерство не заперечує, що в системі є недосконалості, проте очікує професійного підходу і з боку арбітражних керуючих:

«Ми відкриті до вдосконалення, але водночас — наполягаємо на дотриманні обов’язків. Якщо звіт не можна подати з об’єктивних причин — це зрозуміло. Але повне ігнорування обов’язків пояснити складніше».

Натомість Владислав Філатов, директор департаменту з питань банкрутства Мін’юсту, підкреслив: цифровізація — не просто технічне нововведення, а інструмент для моніторингу та прозорості. Тому баланс між зручністю і підзвітністю має бути збережений: «Наша мета — зробити процес звітності ефективним, а не зручним лише для когось одного. Всі сторони мають бути в рівних умовах контролю».

Представниця проєкту EU Pravo-Justice Ірина Жаронкіна наголосила: автоматизована звітність — це не технічна примха, а важливий інструмент доброчесності, відповідальності та стандартизації у процедурі банкрутства: «Це про культуру фахової звітності. Так, система має бути зручною. Але її ключове завдання — забезпечити прозорість і довіру до процесу. Ми підтримуємо і подальше вдосконалення, і професійний обмін досвідом».

Висновок

Круглий стіл підтвердив, що всі сторони погоджуються з необхідністю вдосконалення системи, однак бачення шляхів реалізації — різне. НААКУ представила конкретні, практичні й технічно реалізовні пропозиції, які можуть знизити навантаження на арбітражних керуючих та зробити систему справді функціональною.

Представники Міністерства юстиції закликали до балансу між відповідальністю і гнучкістю.

А європейські партнери наголосили на довгостроковому ефекті: звітність — це не тягар, а основа майбутньої правової довіри.