Розмір комісії інтерчейндж має регулюватися виключно ринковими методами, – НБУ

У Верховній Раді України та на засіданні Національної Ради Реформ активно обговорюється питання щодо необхідності включення до тексту законопроєкту про платіжні послуги (№ 4364), під час його доопрацювання до другого читання норм, що встановлюють граничний розмір комісії інтерчейндж, – повідомляє прес-служба НБУ.

У зв’язку з цим регулятор оприлюднив спільну позицію Національного банку України та голови підкомітету з питань функціонування платіжних і інформаційних систем та запобігання легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом Комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики Ольги Василевської-Смаглюк щодо недоцільності законодавчого обмеження граничного розміру комісії інтерчейндж.

“Ми наголошуємо на необхідності збереження виключно ринкових підходів до регулювання комісії інтерчейндж, адже це дає можливість фінансовій індустрії забезпечувати подальше зростання безготівкових платежів, скорочення частки тіньової економіки та зростання надходжень до державною бюджету в результаті цифровізації платежів”, – йдеться у повідомленні.

Автори ідеї встановлення законодавчого обмеження граничного розміру комісії інтерчейндж наполягають на тому, що це сприятиме гармонізації українського законодавства із законодавством Європейського союзу та призведе до позитивних змін, зокрема серед іншого – до зменшення цін на товари та послуги.

Однак, аналіз результатів упровадженого в 2015 році адміністративного регулювання інтерчейндж у Європейському Союзі не дозволяє говорити про однозначні переваги для споживачів.

Натомість дає підстави стверджувати, що запровадження обмеження розміру комісії інтерчейндж призвело до настання негативних наслідків, зокрема:

• зросла вартість річного обслуговування кредитних карток;
• зникли з ринку пропозиції щодо безоплатного обслуговування дебетових карток;
• зменшилася загальна кількість карток у обігу та середня кількість карток на одну особу;
• збільшилася вартість овердрафтів та отримання кредитних коштів;
• зросла вapтість тpaнскopдoниx операцій (за межами країни банку-емітента);
• скоротилися програми кешбеків із стимулювання безготівкових розрахунків, які формально існують, але фактично не дають користувачу змоги отримати суттєву суму кешбеку.

При цьому, в НБУ додають, що дані щодо наслідків запровадженого регулювання комісії інтерчейндж у інших країнах світу також свідчать, що воно не сприяло досягненню поставлених цілей.

У США після запровадження регулювання комісії інтерчейндж ціни для кінцевого споживача не зазнали змін. Водночас банки скоротили свої програми лояльності або запровадили додаткові комісії за обслуговування рахунків.

У Австралії регулювання комісії інтерчейндж виявилося складним, неефективним та економічно необґрунтованим, оскільки не вплинуло позитивно на кінцевого споживача. Після введення регулювання банки збільшили вартість річного обслуговування карток, а торговці та кінцеві споживачі не стали платити менше за товари та послуги.

“Ми вважаємо, що різке законодавче обмеження граничного розміру комісії інтерчейндж небезпечне та може мати негативні наслідки для ефективного функціонування платіжного ринку України. У нашій країні це може призвести до: зупинення розвитку і, ймовірно, згортання pos-термінальної мережі; збільшення вартості обслуговування банківських рахунків і карток для громадян та згортання програм лояльності (кешбеки, кредитні ліміти, пільговий кредитний період на карті).

Альтернативою має стати еволюційне та гармонійне зниження комісії банками та платіжними системами.

Ми бачимо готовність та бажання платіжних систем і банків-емітентів платіжних карток поступово рухатися у цьому напрямі.

Закликаємо парламент та інші державні органи утриматися від ідеї законодавчого обмеження граничного розміру комісії інтерчейндж та дати можливість фінансовому ринку самостійно й демократичними методами вирішувати питання вартості фінансових послуг”, – кажуть експерти.