Рахункова палата виявила системні проблеми з фінансуванням судів

Рахункова палата оприлюднила результати аудиту організаційного та фінансового забезпечення органів судової влади, який охопив діяльність Державної судової адміністрації (ДСА) у 2023–2024 роках, а також окремі показники 2025–2026 років. Аудитори дійшли висновку, що, попри дефіцит фінансування судової системи, майже один мільярд гривень бюджетних коштів так і не був використаний за призначенням.

Йдеться не про втрату чи розкрадання коштів, а про бюджетні асигнування, які не були освоєні до завершення фінансового року та були повернуті до державного бюджету.

Загалом за два роки невикористаними залишилися 972 млн грн. Із цієї суми 611,1 млн грн були передбачені безпосередньо на забезпечення діяльності місцевих та апеляційних судів, ще 360,9 млн грн уже розподілили між розпорядниками, однак вони так і не змогли їх використати.

На думку Рахункової палати, ці кошти могли бути спрямовані на ремонти будівель судів, закупівлю обладнання, модернізацію інфраструктури та завершення капітальних проєктів.

Недофінансування поєднувалося із поверненням коштів

Аудитори звернули увагу на парадоксальну ситуацію: значні залишки коштів утворилися саме тоді, коли потреби судової системи фінансувалися лише частково.

У 2023 році місцеві та апеляційні суди заявили потребу у 22,6 млрд грн, однак у державному бюджеті отримали лише 16,9 млрд грн, або 74,7% від необхідного обсягу.

У 2024 році ситуація ще погіршилася. При потребі у 27,9 млрд грн судова система була профінансована лише на 18,6 млрд грн, що становить 66,7% необхідних видатків.

При цьому кількість територіальних розпорядників із низьким рівнем фінансування протягом року зросла з 28 до 49, тоді як число установ із достатнім рівнем забезпечення скоротилося з 15 до п’яти.

Суттєво відрізнявся й рівень фінансування між регіонами. Наприклад, потреби судів Івано-Франківської області були забезпечені майже на 84%, тоді як Кіровоградської — лише на 62,6%. У Києві цей показник становив 63,5%.

У Державній судовій адміністрації пояснювали появу невикористаних залишків війною, кадровими змінами, економією під час закупівель, затримками будівельних робіт, мобілізацією працівників, перебоями з електропостачанням та нижчими, ніж очікувалося, витратами на енергоносії.

Втім Рахункова палата дійшла висновку, що головною причиною стали системні недоліки бюджетного процесу.

Зокрема, ДСА не мала єдиної методики визначення потреб судів, автоматизованої системи збору інформації та ефективного механізму перевірки бюджетних розрахунків. Через це територіальні управління використовували різні підходи до формування потреб, а центральний апарат не мав повної інформації про реальну ситуацію в кожному суді.

У результаті адміністрація не могла оперативно перерозподіляти кошти від установ, які не встигали їх використати, до тих судів, які гостро потребували додаткового фінансування.

Борги із зарплат і незавершені будівництва

Станом на початок 2025 року у розпорядженні ДСА залишалися ще 382,4 млн грн, які взагалі не були розподілені між судами.

Водночас накопичувалися борги із виплати заробітної плати працівникам апаратів судів і суддівської винагороди. У травні 2023 року заборгованість перед суддями становила 296,5 млн грн. Через рік працівникам апаратів заборгували 59,9 млн грн, а суддям — ще 157,2 млн грн.

Недостатнє фінансування також призвело до заморожування низки великих інфраструктурних проєктів загальною вартістю понад 1 млрд грн.

Серед них — реконструкція будівлі Мукачівського міськрайонного суду, створення «Будинку правосуддя» у Кропивницькому, реконструкція Центрального районного суду Миколаєва, Ужгородського міськрайонного суду, Господарського суду Дніпропетровської області та будівництво Пустомитівського районного суду.

Через затримки частина судів продовжувала працювати в орендованих або непридатних приміщеннях.

Судді ремонтували кабінети за власний рахунок

Окремо аудитори звернули увагу на матеріальне забезпечення судів.

За результатами опитування, судді у 20 областях України та Києві повідомили, що були змушені власним коштом ремонтувати службові кабінети. Загалом 73,6% із 375 опитаних суддів першої інстанції підтвердили, що витрачали особисті гроші на ремонти.

Працівники судів також купували за власний рахунок комп’ютерну техніку, витратні матеріали, відеокамери та навіть використовували особисті ноутбуки для виконання службових обов’язків.

Накопичення нерозглянутих справ

Фінансові та кадрові проблеми позначилися і на ефективності роботи судової системи.

За даними Рахункової палати, у 2024 році кількість нерозглянутих справ та матеріалів сягнула 904,1 тис., що на 12% більше, ніж роком раніше. Кількість проваджень, які перебували в судах понад рік, збільшилася на 19% і перевищила 147 тис.

Аудитори також звернули увагу, що офіційна статистика ДСА про 97,1% розглянутих справ не враховувала понад 900 тис. проваджень, які перейшли з попередніх років. Після їх урахування фактичний показник виконання становив лише 82,3%.

За підсумками аудиту Рахункова палата рекомендувала Державній судовій адміністрації запровадити єдину цифрову систему управління фінансовими ресурсами, уніфікувати методику визначення потреб судів і посилити контроль за використанням бюджетних коштів та накопиченням заборгованості.