Рахункова палата провела аудит захисту критичної інфраструктури енергосектору

З початку повномасштабної агресії Росія системно знищує енергетичну інфраструктуру України. Тому з метою подолання наслідків атак і забезпечення стійкості енергосистеми у 2023–2024 роках Кабінет міністрів України реалізував експериментальний проєкт із будівництва, реконструкції та інших інженерно-технічних заходів із захисту об’єктів паливно-енергетичного комплексу. Координатором і виконавцем якого виступило Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України.

Загалом на фінансування проєкту протягом 2023–2024 років було передбачено 35,9 млрд грн, із яких фактично надійшло 29,97 млрд грн, а було використано лише 18,71 млрд грн.

Аудитори встановили, що проєкт мав належну нормативно-правову основу та визначену мету, але неповною мірою відповідав вимогам сучасного проектного менеджменту. Крім того, була недосконала система моніторингу та звітування. Були прогалини на етапі формування бізнес-кейсу та не були оцінені вимоги до проекту.

Для реалізації проєкту не були визначені необхідні обсяги людських, фінансових та матеріальних ресурсів.

Проєк мав фінансове забезпечення з непрогнозованих та несталих джерел.

“При цьому Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури, не будучи профільним органом у сфері захисту критичної енергетичної інфраструктури, не мало досвіду у розробці спеціалізованих інженерних рішень. Аналогічний брак досвіду наявний і у службах відновлення в регіонах, що виступали замовниками робіт, а також у підрядників”, – зазначили аудитори.

Проєкт реалізовувався за спрощеною процедурою «проектуй–будуй», яка не має належного законодавчого врегулювання. Підхід, коли функції забезпечення проведення проектування, експертизи та здійснення авторського нагляду покладаються безпосередньо на підрядника, суттєво знизив рівень прозорості та конкуренції. Закупівлі здійснювались через прямі договори без відкритих торгів. Незважаючи на спрощені процедури, на кінець 2024 року роботи із захисту об’єктів критичної інфраструктури залишилися незавершеними, а більшість фортифікаційних споруд – недобудованими.

За результатами аудиту було встановлено, що за весь час реалізації експериментального проєкту було забезпечено середній рівень готовності захисних споруд від безпілотних літальних апаратів менш, ніж на три чверті від запланованого, а фортифікаційних споруд протиракетного захисту – менше, ніж на чверть.

Аудитом виявлено недостатній контроль з боку замовників – Служб відновлення та розвитку в областях, – завищення договірної ціни, обсягу та вартості робіт, невідображення в обліку сум боргових зобов’язань.

Рахункова палата надала свої рекомендації уряду та відповідним відомствам.

Водночас у РП відзначили, що під час аудиту було усунуто окремі виявлені недоліки. Зокрема, відкоригована завищена вартість виконаних робіт на суму 2,38 млн грн та договірна ціна на суму 27,5 млн гривень.

Також було виявлено, що частина міжнародної технічної та гуманітарної допомоги залишилася невикористаною. Частину такого майна було поновлено на балансі та передано на відповідальне зберігання.