Споживче кредитування в Україні: тенденції 2025 року

У 2025 році ринок споживчого кредитування в Україні демонструє активне зростання попри економічні виклики воєнного часу. Банківський сектор відновлюється, а попит населення на позики для повсякденних потреб залишається стабільно високим. Позичальники охоче користуються як банківськими кредитами, так і швидкими онлайн-позиками, а фінансові установи конкурують, пропонуючи зручні умови та цифрові сервіси.

Зокрема, багато банків запровадили онлайн-калькулятори, щоб клієнти могли заздалегідь розрахувати кредит (визначити орієнтовний щомісячний платіж) перед оформленням позики.

Відновлення попиту та зростання ринку

Станом на середину 2025-го банківський сектор і навіть мікрофінансові організації (МФО) демонструють позитивну динаміку – споживчі позики для населення та онлайн-кредити стали локомотивом ринку завдяки своїй доступності. Експерти відзначають кілька ключових факторів, що підтримують високий попит на кредити цього року:

• Гнучка монетарна політика НБУ. Своєчасні дії Національного банку (зміна облікової ставки, регуляторні послаблення) допомогли стабілізувати фінансову сферу та підтримати довіру споживачів. Зокрема, після пікового підвищення ставки у 2022 році регулятор почав її поступово знижувати, що сприяло пожвавленню кредитування.
• Міжнародна фінансова підтримка. Значні обсяги допомоги від міжнародних партнерів та інвесторів утримали економіку України «на плаву», що опосередковано підживлює і кредитний ринок.
• Стабілізація доходів та бізнес-активності. Хоча рівень життя все ще далекий від довоєнного, поступово зростають середні зарплати, відновлюються робочі місця та бізнес-діяльність. Це підвищує платоспроможність населення і їх впевненість у завтрашньому дні, мотивуючи брати довгострокові кредити на великі покупки.
• Інфляційний тиск на бюджет. Висока інфляція останніх років змушує українців позичати більші суми, адже вартість товарів та послуг зросла. Люди змушені покривати позикою навіть повсякденні витрати та ремонти, що додатково підштовхує попит. Для прикладу, хоча кількість оформлених мікрокредитів у 2024 році майже не змінилася, їхній загальний обсяг зріс на 27% (до 51,7 млрд грн), а середня сума швидкої позики сягнула ~6,2 тис. грн – позичальники беруть більше коштів через подорожчання життя.

На цьому тлі обсяги споживчих кредитів стабільно зростають. У перші місяці 2025 року сумарний портфель роздрібних позик українських банків збільшився більш ніж на 9 млрд грн. Банкіри прогнозують, що за підсумками року сегмент споживчого кредитування зросте на 10–20%. Попит залишається високим, адже громадяни продовжують активно фінансувати свої поточні потреби за рахунок позик, відкладаючи виплати на майбутнє.

Позитивним сигналом для ринку є і те, що банки поступово оздоровлюють кредитні портфелі – частка непрацюючих позик знизилася до 25% за рахунок нарощення якісного кредитування. Таким чином, попри всі труднощі, ринок споживчих кредитів увійшов у фазу відновлення та помірного зростання.

Конкуренція між банками та основні гравці

З підвищеним попитом посилюється і конкуренція на ринку споживчих позик.

Ключовим ресурсом для банків стала клієнтська база: що більше у банку потенційних позичальників, то більші його можливості нарощувати видачу кредитів. Тому фінустанови активно змагаються за нових клієнтів – запускають рекламні кампанії, спрощують умови та пропонують швидкий сервіс. За словами учасників ринку, сьогодні майже всі банки демонструють апетит до ризику і прагнення розвивати роздрібне кредитування, що виливається у стабільне збільшення обсягів видачі позик.

Серед найактивніших гравців у 2025 році експерти називають як великі, так і середні банки. ПриватБанк та ПУМБ традиційно лідирують за обсягами — кожен із них щомісяця видає населенню нових споживчих кредитів більш ніж на 1 млрд грн. До групи активних кредиторів належать також ОТП Банк (понад 200 млн грн на місяць), Ідея Банк, А-Банк, Sense Bank, ТАСкомбанк та державний Ощадбанк. Деякі установи фокусуються на власній клієнтурі: наприклад, Райффайзен Банк кредитує переважно зарплатних клієнтів і менше працює на відкритому ринку. Водночас інші банки середнього сегмента, як-от Банк Кредит Дніпро, також намагаються закріпитися у своїх нішах, пропонуючи привабливі умови по кеш-кредиту для розширення частки ринку.

Помітною є і роль небанківських кредиторів. Мікрофінансові організації продовжують активно конкурувати з банками у видачі дрібних позик «до зарплати». МФО видали у 2024 році понад 8,3 млн швидких кредитів на картку (в середньому 700 тисяч угод щомісяця). Завдяки онлайн-доступності та мінімуму бюрократії ці сервіси стали альтернативою банкам для багатьох українців. Банківський сектор теж відреагував на цей виклик: низка банків запустили власні послуги експрес-кредитування та покупки товарів у розстрочку (наприклад, популярні програми «Оплата частинами» і «Миттєва розстрочка» від ПриватБанку). Таким чином, конкуренція розгортається не лише між самими банками, а й між банками та фінтех-компаніями на полі споживчих позик.

Відсоткові ставки та умови кредитів

Попри пожвавлення ринку, вартість споживчих позик для населення у 2025 році залишається дуже високою. Банки компенсують підвищені ризики та інфляційні очікування значними процентними ставками і комісіями. Наразі більшість кеш-кредитів видається у форматі щомісячної комісії замість класичних відсотків. Середній розмір такої комісії – близько 3% на місяць від початкової суми позики. Наприклад, у ТАСкомбанку заявляють про місячну комісію 2.5–6.9%, що дає ефективну реальну ставку ~54% річних. В ОТП Банку натомість працюють без щомісячної комісії, і там мінімальна реальна ставка стартує від ~41% річних. Більшість інших великих гравців – Райффайзен Банк, ПУМБ, Ідея Банк тощо – так само запровадили регулярні комісії, маскуючи ними високу ціну кредиту для позичальника.

За даними учасників ринку, реальні річні ставки за різними видами позик наразі коливаються в діапазонах: приблизно 60–65% річних для кеш-кредитів та 50–60% для кредитних карток. Це усереднені рівні, при цьому клієнти з хорошою кредитною історією можуть отримати трохи нижчі відсотки, а ризикові позичальники, навпаки, стикаються з максимальними значеннями (60–70% і більше). Для порівняння, маржа банків на споживчих кредитах перевищує 30%, тоді як у іпотеці вона близько 2% – тобто незабезпечені позики населення залишаються надзвичайно прибутковими для фінустанов, хоча і пов’язані зі значними ризиками.

Чи варто очікувати здешевлення кредитів найближчим часом?

Експерти вважають, що доки облікова ставка НБУ перебуває на двозначному рівні (на осінь 2025-го – 15.5%), вартість ресурсів для банків теж висока, тож і кредитні ставки лишатимуться дорогими. Якщо регулятор знову підвищить ставку, банки змушені будуть підняти відсотки як за депозитами, так і за кредитами.

Водночас в окремих нішах можливі точкові зниження: наприклад, запуск нових акційних продуктів з нижчою ставкою для привернення клієнтів. Але суттєвого здешевлення експерти не прогнозують – до кінця року середні ставки навряд чи вийдуть за межі згаданих 60% річних.

Отже, позики для населення залишаються недешевим задоволенням, і позичальникам варто уважно оцінювати свої можливості перед тим, як брати кредит.