П’ять головних міфів про криптовалюту, у які час перестати вірити

Від самої появи їй пророкували крах, а всій криптоіндустрії – зникнення. При цьому екосистема продовжувала зростати: з’явилися нові мережі, мільйони користувачів, десятки варіантів використання – від переказів і токенізації активів до цифрової ідентичності. Але масове сприйняття ще відстає від реальності – і кишить міфами.

Їх повторюють політики, журналісти, іноді навіть друзі в месенджерах. І все б нічого, якби це не заважало розуміти, що криптовалюта собою являє насправді, не заважало користувачам та інвесторам тверезо оцінювати технологію.

Ці помилки не просто застаріли – вони заважають нам рухатися далі. А тому давайте розвіємо п’ять найживучіших міфів і чому настав час залишити їх у минулому.

Міф #1: Криптовалюта – бульбашка, яка скоро лопне

Головний із вічноживучих міфів, який можна почути навіть у 2025 році: крипта – штучно накачана фінансова бульбашка, схема Понці, на яку чекає швидкий крах.

Підкріплює цей міф і життєвий цикл BTC: кожні чотири роки в його блокчейні проходить халвінг – подія, за якої винагорода майнерам скорочується вдвічі. Це обмежує емісію нових монет і історично викликає каскадне зростання курсу. За цим слідують корекції, а у фіналі циклу – гучне падіння на ~80%. І ось уже заголовки кричать про «кінець», «міхур, що лопнув» і «втечу інвесторів».

Протягом 15 років ціна Bitcoin чотири рази падала більш ніж на 80% – у 2011, 2014, 2018 і 2022 роках. Це серйозні просадки, які можуть здаватися фіналом. Але щоразу крипторинок не тільки відновлювався, а й досягав нових висот.

Так відбувається і зараз. У 2021-2022 ціна BTC впала з $69 000 до $16 000 – сьогодні вона вже вище $120 000. Але після наступного падіння її новий мінімум все одно буде вищим за попередній. Називати це бульбашкою, ігноруючи зростання сфери – означає дивитися тільки на графіки в стислому моменті, але не на те, що стоїть за ними.

А як же скам? Він є – багато хайпу і проєктів, створених на один сезон. Але те ж саме відбувається на венчурному ринку і в традиційних IPO: за різними оцінками, до 70-80% стартапів провалюються протягом перших років. Це не означає, що треба забороняти стартапи – і те саме стосується криптосвіту.

Міф #2: Криптовалюта – анонімний рай для злочинців

Блокчейн, як технологія – це унікальне явище у фінансовому світі. Він працює незалежно від держав і Центральних банків, не належить корпораціям чи яким би то не було іншим центрам впливу. А до того ж не вимагає особистих даних, розкриття особистості, надаючи будь-якій людині рівний доступ незалежно від її статусу.

Нікому не підконтрольна система, децентралізовані платформи, відсутність звичних банківських фільтрів – усе це створює образ “дикого заходу“, де нібито немає ні правил, ні контролю. Він справді здається ідеальним середовищем для відмивання грошей та інших нелегальних операцій – але тільки з першого погляду.

Насправді ж усе навпаки: більшість найбільших блокчейнів – як-от Bitcoin і Ethereum – не тільки не приховані, а навпаки, гранично прозорі. Так, адреси в мережі не прив’язані до імен – вони умовно анонімні – але кожна угода назавжди записується в публічний реєстр, доступний для перегляду будь-якій людині з доступом до Інтернету. Це не баг, а один із базових принципів – саме він дає змогу будувати довіру без посередників, аналізувати рух коштів до їхнього джерела.

За даними Chainalysis, обсяг незаконних операцій із криптовалютою у 2024 році становив ~$40 млрд, що еквівалентно 0,14 % загального обсягу угод. Зрештою немає нічого більш «надійного» для чорного ринку, ніж готівка.

Важливо розрізняти технологію та її застосування. Криптовалюта – інструмент, і те, як ним користуються, залежить від людей: як і готівка – від хабарів до благодійності.

Міф #3: Криптовалюта нічим не забезпечена і не має цінності

Часто можна почути порівняння державних фіатних грошей і криптовалют, що «не мають реального забезпечення», а значить і цінності, підкріплюючи попередній міф.

Коли перший рівень цієї тези розбивається об факт того, що фіат також не має забезпечення – у 1971-73 роках США в односторонньому порядку фактично скасували «золотий стандарт» – у бій вступають аргументи про «систему», що стоїть за валютою. Це протиставлення здається логічним, але ґрунтується на уявленні про те, що цінність має обов’язково спиратися на фізичний актив або політичну силу.

У реальності ж цінність створюється не “забезпеченням“, а попитом, довірою і так, надійністю системи. І з цього погляду у криптовалют не менше підстав:

• BTC, актив із прямою логікою – у нього немає емісійного центру, “друкарського верстата“. Його обсяг строго обмежений 21 млн монет і це число зашито в код.
• Ніхто не може змінити це правило поодинці. Він передається безпосередньо від користувача до користувача, без посередників, кордонів і вихідних.
• Блокчейн незалежний, криптографічно захищений. Його алгоритми – основа і «забезпечення» того, чому його обирають замість централізованого фіата.

Це вже робить його «забезпеченим» – особливо в країнах з нестабільною економікою.

Якщо і цього недостатньо, варто поставити запитання «що забезпечує золото?»: воно не виробляє дохід, не використовується в повсякденному житті, але вважається цінним через рідкісність, прийняття та історію довіри. Аргумент «цінність золота у вартості його видобутку» не витримує критики, бо витрати на видобуток не визначають ціну, а лише витрати. Можна витрачати мільйони на камінь – це не зробить його цінним.

Цінність визначається попитом і корисністю, а не тим, скільки пішло на видобуток. І криптовалюти в цьому сенсі не просто «спекулятивний актив», а інфраструктура.

Міф #4: Видобуток криптовалюти шкодить екології

Постійні скептики Bitcoin та інших криптовалют на базі алгоритму Proof-of-Work часто використовують як аргумент «вуглецевий слід». Цей міф став настільки масовим, що його використовують навіть ті, хто слабо уявляє, як влаштований блокчейн.

У його основі лежить реальність – алгоритм Proof-of-Work (PoW), на якому працює Bitcoin, справді потребує значних обчислювальних потужностей, а отже, й енергії. Сьогодні він витрачає більше енергії ніж цілі країни, наприклад, Австралія.

Але тут важливо дивитися на контекст, а не на цифри у відриві від решти факторів.

• По-перше, говорячи про енерговитрати Bitcoin, скептики забувають про витрати, що необхідні для функціонування інших системи. Так звичайна банківська система і системи карткових платежів витрачають не менше, а більше.
• По-друге, вони не враховують нові технології. L2-рішення для платежів, що дають змогу знизити витрати енергії за рахунок оптимізації транзакцій у мережі.
• По-третє, рівень вуглецевого сліду безпосередньо залежить від джерела енергії в країні видобутку валюти. Звинувачувати в цьому блокчейн – підміна понять.

При цьому в 2025 дедалі більше майнінг-ферм використовують поновлювані джерела енергії, багато найбільших мереж використовують інші «економічні» алгоритми, а сама технологія стає інструментом для боротьби з кліматичними викликами.

У технічному плані, енергія для Bitcoin – не марна трата, а спосіб захистити мережу від маніпуляцій, забезпечити безпеку і незалежність.

Міф #5: Криптовалюта – це складно і потребує знань

Раніше це було так. Перші кроки в крипті були непростими і могли коштувати коштів: seed-фрази, газ-ліміти, помилки при введенні адрес, і гаманці, які не прощали жодної помилки. Один невірний клік – і кошти назавжди зникали. У ті роки криптовалюта дійсно була індустрією для технічно досвідчених ентузіастів.

Але відтоді все змінилося. Сьогодні криптою можна користуватися через Telegram, розплачуватися криптокартками, як у Trustee Plus, відправляти перекази через Binance Pay і вбудувати гаманець у будь-який сайт. З’явилися однокнопкові Web3-платежі, кастодіальні гаманці, які не вимагають seed-фраз і не карають за помилку.

Сьогодні втрата ключа не означає втрату доступу – навіть у децентралізованому світі. Бо є відновлення через довірених осіб, поділ ключів на кілька частин, автоматичні сценарії відновлення через смарт-контракти. Криптовалюти розвиваються і пропонують дедалі більше масових, зручних рішень.

Так, досвід ще далекий від ідеалу. Але те, що вимагало тонни інструкцій, тепер можна зробити у два кліки. Крипта йде в бік користувача – і стрімко.

Пора думати по-новому

Вважати всю криптовалюту бульбашкою – все одно що в 1998 році називати Інтернет «іграшкою для гіків». Чи була бульбашка доткомів? Безумовно. Але були і Amazon, і Google. Сьогодні в крипті відбувається схоже: ринок стає «чистішим», технології, що лежать в його основі, вдосконалюються, а фундаментальні ідеї – залишаються.

Амбасадорами цих ідей виступають криптоентузіасти, що готові завжди поділитися порадою і допомогти в освоєнні ринку та індустрії загалом – наприклад, у Incrypted+.

Криптовалюта може бути волатильною. Але волатильність ≠ відсутність цінності. Це ознака ранньої фази – і неминучий супутник справжніх технологічних зрушень.

Узагальнення «вся крипта – це скам» ігнорують масштаб її інновацій і зводять усі проєкти під один ярлик, але 1) криптовалюти бувають різними, як і фіат 2) блокчейн – інструмент, чия користь залежить від людини 3) крипта не майбутнє, а сьогодення.

Так, спекуляції були і будуть – як і в будь-якій новій технології, від залізниць XIX століття до Інтернету в 2000-х. Ціни зростають і падають, проекти з’являються і зникають. Але криптовалюта – вже не «цифрові монетки», а повноцінна інфраструктура нових фінансів, яка визначить цифрову економіку наступного десятиліття.

Автор: Іван Павловський, CEO і co-founder українського крипто-медіа Incrypted