Перебування майна боржника на ТОТ може бути підставою для закриття провадження у справі про банкрутство – КГС ВС

Перебування майна боржника на тимчасово окупованих територіях України може бути законною підставою для закриття провадження у справі про банкрутство. До такого висновку дійшов Касаційний господарський суд у складі Верховного Суду, скасувавши рішення судів попередніх інстанцій у справі № 913/355/21.

У цій справі кредитор та ліквідатор боржника просили суд припинити провадження, посилаючись на неможливість завершення ліквідаційної процедури: виявлене майно підприємства — єдиний цілісний майновий комплекс — знаходиться на окупованій території, а всі спроби відшукати інше майно виявилися безрезультатними.

Суди нижчих інстанцій у задоволенні заяв відмовили, проте Верховний Суд звернув увагу на положення пунктів 1–6 розділу «Прикінцеві та перехідні положення» Кодексу України з процедур банкрутства (КУзПБ), які забороняють відкриття проваджень щодо боржників, майно яких знаходиться на територіях, де ведуться бойові дії або які окуповані РФ. Верховний Суд наголосив, що ця заборона поширюється також на продовження провадження, якщо відповідні обставини виникли вже після його відкриття.

У постанові суд підкреслив, що воєнний стан сам по собі не може бути автоматичною підставою для продовження строків ліквідаційної процедури, встановлених КУзПБ. Таке продовження можливе лише тоді, коли досягнення цілей банкрутства лишається реальним. Якщо ж це об’єктивно неможливо — зокрема, через втрату контролю над активами, — справа підлягає закриттю.

Суд констатував, що основне майно боржника з 24 лютого 2022 року знаходиться на окупованій території, а альтернативне майно не виявлено. У зв’язку з цим завершення процедури ліквідації за законом є неможливим, а провадження фактично зайшло в глухий кут.

КГС ВС також вказав, що суди нижчих інстанцій не дослідили належним чином дії ліквідатора та не оцінили, чи були реальні перспективи завершити процедуру в розумні строки. Через це оскаржувані рішення скасовано, а справу направлено на новий розгляд.

Ця правова позиція може мати серйозне значення для десятків справ про банкрутство, де підприємства втратили контроль над майном внаслідок окупації. Вона встановлює, що юридична безвихідь не повинна перетворюватися на процесуальну пастку, і допускає закриття справи у разі очевидної неможливості її завершення.

🔗 Повний текст постанови від 15 квітня 2025 року у справі № 913/355/21