Пастка на довірі: поширені схеми виманювання грошей в Україні

Найслабшою ланкою в системі банківської безпеки залишається не програмне забезпечення чи шифрування даних, а сама людина. Злочинцям набагато простіше обманути клієнта, змусивши його добровільно віддати паролі, ніж намагатися зламати складні захисні системи фінансових установ. Цей метод психологічного маніпулювання називається соціальною інженерією, і він продовжує бити рекорди за рівнем збитків. Про це повідомили у Національному банку України.

Статистика 2025 року невтішна: переважна більшість шахрайських випадків сталася саме через соціальну інженерію. Торік цей вид махінацій спричинив 90% від загальної суми всіх фінансових втрат клієнтів банків. Для порівняння, у 2024 році цей показник становив 84%. Люди продовжують самостійно диктувати незнайомцям реквізити карток, підтверджувальні коди з SMS та паролі від інтернет-банкінгу.

Аналітики виділяють чотири найпоширеніші сценарії, за якими діють зловмисники.

Перший – це експлуатація теми соціальних виплат. Шахраї розсилають повідомлення або телефонують, обіцяючи грошову допомогу від держави чи міжнародних фондів (ООН, Червоний Хрест). Жертва переходить за посиланням на фішинговий сайт, вводить свої дані нібито для “зарахування коштів”, і злодії отримують повний доступ до її рахунку.

Друга класична схема – дзвінки від псевдопрацівників банку. Аферисти представляються службою безпеки або навіть співробітниками НБУ. Вони залякують людину тим, що її рахунок нібито заблоковано або з нього просто зараз намагаються списати гроші. У стані стресу клієнт називає всі коди та паролі, щоб “скасувати” вигадану транзакцію, тим самим дозволяючи шахраям здійснити реальну крадіжку.

Третій популярний метод орієнтований на пошук легкого заробітку. Людям у месенджерах пропонують дохід за прості дії в інтернеті, наприклад, лайки товарів чи відео. Спочатку жертві дійсно можуть виплатити невелику суму для створення довіри. Після цього шахраї переконують людину “інвестувати” власні кошти або зробити тестову покупку для отримання більших відсотків, після чого назавжди зникають разом з грошима.

Четверта технологічна схема полягає у викраденні фінансового номера телефону шляхом виготовлення електронної eSIM-картки. Злодії виманюють у жертви коди доступу від мобільного оператора, клонують номер, а потім через нього скидають паролі від онлайн-банкінгу. Маючи доступ до рахунків, вони не лише крадуть власні кошти клієнта, а й швидко оформлюють на його ім’я онлайн-кредити.