Названо головну причину шаленого зростання цін на золото — таємні закупівлі Китаю

Ринок золота стрімко втрачає прозорість через масштабні приховані закупівлі з боку Китаю. За даними Financial Times, саме ця скритність стала ключовим фактором нового цінового рекорду — вартість унції золота перевищила $4300.

Китай купує значно більше, ніж показують звіти

Офіційна статистика НБК виглядає скромно: у серпні Пекін повідомив про закупівлю лише 1,9 тонни золота. Але аналітики переконані, що реальні обсяги в десятки разів більші.
Societe Generale оцінює фактичні закупівлі Китаю у 250 тонн за рік, що становить понад третину глобального попиту центральних банків.

Проблему посилює те, що золото неможливо відстежити супутниково чи логістично. На відміну від нафти, його переміщення залишається повністю непрозорим. «Китай скуповує золото в межах стратегії дедоларизації», — пояснює Джефф Каррі з Carlyle.

Ринок у тіні: трейдери вимушені працювати без даних

Оскільки офіційні дані не відображають реальну картину, учасники ринку використовують непрямі індикатори — зокрема, замовлення на 400-унційні злитки та статистику експорту золота з Великої Британії до Китаю. Саме так аналітики і вирахували обсяги імпорту Пекіна.

Деякі розрахунки дають ще масштабніші оцінки. За даними Plenum Research, «дефіцит» між імпортом, видобутком і внутрішнім споживанням Китаю у 2023 році сягнув 1351 тонни, що більш ніж у шість разів перевищує заявлені обсяги офіційних закупівель.

Світова тенденція: центральні банки йдуть у тінь

Китай — не єдиний, хто приховує обсяги. За даними Всесвітньої ради із золота, сьогодні офіційно декларується лише третина закупівель центробанків, тоді як ще кілька років тому — близько 90%.

Центральні банки приховують покупки, щоб не розганяти ціни та не створювати політичної напруги.

У результаті традиційні моделі аналізу вже не працюють, а золото стає активом, керованим не ринком, а геополітикою.