Нацбанк пропонує знищувати кредитні історії українців

12 лютого 2024, 15:10Новини3486

Этот материал также доступен на русском

Нацбанк хоче розширити права позичальників

  • Посилання скопійованоlink copied

Нацбанк Україні запроваджує нові методи моніторингу боргів українців. Зокрема, Регулятор пропонує запровадити законодавчі обмеження на використання особистих даних позичальників. Тобто, щоб їх використовували лише банкіри, які дали кредит клієнту.

Крім того в НБУ прагнуть вдосконалити обмін фінансовою інформацією між українськими та закордонними банками.

Нацбанк пропонує знищувати кредитні історії українців - today.ua

Такі зміни Нацбанк пропонує внести до Закону України “Про організацію формування та обігу кредитних історій”, а також до деяких інших законів, якими регулюються кредитні відносини в Україні.

Про це повідомляє прес-служба НБУ.

Таким чином, Нацбанк хоче розширити права позичальників. Зокрема, деякі позичальники не бажають укладати з банками кредитні угоди і “світити” свої дані в інтернеті. Адже нерідко особисті дані клієнтів банків потрапляють “не в ті руки”, і такі клієнти стають легкою здобиччю для інтернет-шахраїв.

Отже, Нацбанк хоче взяти на себе функції нагляду за кредитними історіями позичальників. В НБУ також пропонують дозволити використання кредитних історій українців виключно для того, щоб кредитори могли оцінити платоспроможність та добропорядність потенційного клієнта.

Регулятор також пропонує обмежити строк зберігання кредитної історії позичальника десятьма роками. Через 10 років кредитні історії мають підлягати обов’язковому знищенню. Упродовж цього часу бюро кредитних історій зобов’яжуть заносити нові дані до історії, а також виправляти неправдиві дані, якщо такі будуть виявлені.

 

Таким чином, НБУ пропонує такі зміни до законів:

  • новий кредитор буде зобов’язаний оновлювати інформацію в кредитній історії у разі отримання права вимоги щодо кредитної угоди. Це забезпечить доступ учасників ринку до актуальних даних;
  • з’явиться можливість транскордонного обміну даними між національними та іноземними бюро, що дозволить одержувати через бюро кредитних історій інформацію про заборгованість клієнтів перед іноземними кредиторами;
  • кредитор, зокрема. новий може використовувати ідентифікаційні дані позичальника виключно для врегулювання простроченої заборгованості або якщо особа є представником, спадкоємцем або поручителем позичальника;
  • колекторська компанія зможе отримати такі дані лише від кредитора та використовувати їх виключно для взаємодії з боржником або його представниками, спадкоємцями, поручителями;
  • передбачається встановити штраф від 3 000 до 6 000 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (від 51 тис. до 102 тис. грн) за використання даних кредитної історії не за цільовим призначенням;
  • додається ввести штрафи за ненадання, несвоєчасне надання чи надання недостовірної інформації позичальнику чи НБУ.

“Нові правила забезпечать нові можливості як для бюро кредитних історій, так і для кредиторів та позичальників, стануть логічним продовженням роботи з розвитку відповідального кредитування в Україні”, – йдеться у повідомленні прес-служби Нацбанку.

Теги
Теги

Не пропустіть важливе!
Підписуйтесь та отримуйте дайжест новин

Щоденно чи щотижня – обираєте ви!

Думка експерта

Бажаєте стати автором borg.expert?

Матеріали за темою

НБУ

Статті • Влада i люди
Якщо намагатися пришвидшити темпи економічного зростання нацбанківськими інструментами, ми отримаємо або інфляцію, або бульбашки на фінансових ринках

НБУ

Статті • Влада i люди
Чи можна збільшити обсяги іпотечного кредитування без навантаження на державний бюджет?

НБУ

Статті • Влада i люди
Набувши популярності серед молоді, кешбек як інструмент підвищення лояльності невдовзі може зникнути з українського фінансового ринку

НБУ

Статті • Влада i люди
Чому державні банки готові підтримувати програму

НБУ

Статті • Влада i люди
1 липня минув рік, як Національний банк став регулятором для небанківських фінансових установ

Законодавство

Статті • Влада i люди
Законопроєкт «Про кредитні спілки», зареєстрований під № 5125, 1 червня 2021 року був розглянутий Верховною Радою України у першому читанні та прийнятий за основу