Мінвідновлення пропонує спростити контроль цін у будівництві та скоротити бюрократію

Міністерство з відновлення, інфраструктури та транспорту України обговорило з представниками антикорупційного та експертного середовища, а також міжнародними партнерами практичну реалізацію реформи ціноутворення у будівництві. Однією з центральних тем зустрічі стало впровадження Бази даних цін на будівельну продукцію та подальші кроки, спрямовані на підвищення прозорості використання бюджетних коштів під час реалізації будівельних проєктів.

За словами заступниці міністра Наталії Козловської, реформа має одночасно забезпечити прозорість використання державних коштів і не створювати додаткових бар’єрів для реалізації проєктів відбудови.

«Наше завдання — знайти баланс між максимальною прозорістю використання публічних коштів і швидкою реалізацією проєктів, які сьогодні критично важливі для країни. Реформа має не створювати додаткові бар’єри, а забезпечити замовникам зрозумілі цифрові інструменти аналізу цін і прозорі правила роботи для бізнесу», — наголосила вона.

Під час наради також презентували проєкт змін до постанови Кабінету Міністрів №1512, який Міністерство підготувало спільно з Державною аудиторською службою після консультацій з обласними військовими адміністраціями, органами місцевого самоврядування, профільними асоціаціями та експертами. Документ уже направлено на погодження центральним органам виконавчої влади та регіонам.

Поріг у 1,5 млн грн і менше бюрократії

Однією з головних пропозицій є встановлення порогу в 1,5 млн грн, вище якого аналіз цін здійснюватиметься відповідно до вимог постанови №1512.

Для будівельних проєктів меншої вартості замовники зможуть самостійно визначати порядок аналізу цін у своїх внутрішніх документах. У міністерстві вважають, що це дозволить зменшити бюрократичне навантаження під час реалізації невеликих проєктів, зокрема будівництва чи ремонту шкіл, лікарень та інших соціальних об’єктів.

Також пропонується запровадити диференційований підхід до перевірки кошторисів. Матеріали, які формують близько 60% вартості будівництва, перевірятимуться за повною процедурою. Для ресурсів, що становлять близько 35% вартості, передбачено спрощений аналіз, а щодо малоцінних матеріалів вимоги до підтвердження джерел інформації будуть мінімізовані.

За оцінками Міністерства, це дозволить скоротити час підготовки відповідних звітів до 80%.

Нові правила взаємодії з постачальниками

Проєкт змін також деталізує порядок роботи із запитами до постачальників будівельної продукції.

Зокрема, пропонується встановити максимальний строк очікування відповіді на запит щодо цін — п’ять робочих днів. Якщо постачальник не відповість у цей термін, факт надсилання запиту буде зафіксований у Єдиній державній електронній системі у сфері будівництва (ЄДЕССБ) і вважатиметься достатнім підтвердженням відсутності альтернативних комерційних пропозицій.

Крім того, офіційні прайс-листи виробників та інформацію з Бази даних цін ЄДЕССБ пропонується прирівняти до комерційних пропозицій, що має спростити процедури підготовки кошторисної документації.

Чіткіший розподіл відповідальності

Окремий блок змін стосується розмежування відповідальності між учасниками будівельного процесу.

Передбачається, що відповідальність за достовірність інформації про статус постачальника нестиме особа, яка подає цінову пропозицію. Водночас замовники та кошторисники не будуть зобов’язані додатково перевіряти такі відомості чи вимагати підтвердні документи.

Для виробників будівельної продукції планують закріпити норму, згідно з якою розміщення цін у Базі даних ЄДЕССБ матиме виключно індикативний характер і не створюватиме зобов’язань продавати продукцію за оприлюдненими цінами. Також інформацію до системи можна буде безкоштовно завантажувати через API, що, як очікується, сприятиме активнішому наповненню бази.

Запропоновані зміни також визначають функції замовників і підрядників на різних етапах реалізації будівельних проєктів та містять перехідні положення, які дозволять уникнути призупинення вже розпочатих об’єктів або повторного проходження експертизи через запровадження нових вимог до електронних звітів. У Міністерстві наголошують, що це має забезпечити безперервну реалізацію проєктів відбудови одночасно з поступовим впровадженням нової системи ціноутворення.