Металурги ЄС розкритикували торгову угоду з США через збереження 50% мит на сталь

Європейська сталева галузь опинилась у кризовому становищі, попри досягнення попередньої торгової угоди між ЄС і США. Як заявили в асоціації WV Stahl, 50% мита на імпорт сталі до США залишаються чинними, що й надалі завдає шкоди європейському експорту, пише agronews.ua.

Головна виконавча директорка WV Stahl Керстін Марія Ріппель підкреслює, що для європейської сталеливарної промисловості ситуація залишається катастрофічною.

Ріппель наголосила на необхідності створення сталевого альянсу між ЄС та США для спільної боротьби з глобальними надлишковими потужностями у виробництві сталі. Вона також закликала Єврокомісію реалізувати положення зі «Сталевого плану дій» – зокрема щодо обмеження імпортної частки на ринку ЄС, аби відновити завантаженість європейських підприємств.

Цю позицію підтримують і галузеві об’єднання EUROFER та EUROMETAL, які 28 липня випустили спільну заяву. Вони застерегли, що без ефективного захисту не лише сталі, а й продукції з її вмістом, зросте ризик деіндустріалізації, втрати робочих місць та ослаблення промислової бази Європи. За їхніми словами, ЄС має діяти негайно, аби зберегти стратегічну автономію та підтримати «зелену» трансформацію.

Зі свого боку США схвально оцінили нову торгову угоду. Президент Асоціації виробників сталі (SMA) Філіп Белл подякував Дональду Трампу за збереження 50% мит, назвавши їх «наріжним каменем» відродження американської промисловості. За його словами, такі заходи гарантують безпеку та економічне зростання США.

Угода передбачає, що ЄС до 2028 року інвестує $600 млрд в економіку США і закуповуватиме американську енергію на $750 млрд. Попри відміну запланованого підвищення мит до 30% з 1 серпня, тарифи на європейську сталь залишаться високими.

Американські чиновники, включно з головою AISI Кевіном Демпсі та торговим представником Джемісоном Ґріром, підкреслили історичне значення угоди. Вони назвали її проривом, який дозволяє США водночас зберігати мита і відкривати ринки збуту, зберігаючи інтереси американських працівників у центрі торгової політики.

Таким чином, домовленість, покликана знизити напругу у торгівлі, викриває глибоку різницю в підходах: США вбачають у митах інструмент захисту національних інтересів, тоді як ЄС вимагає реального паритету у доступі до ринку.