Корпоративне кредитування відновлюється після спаду, спричиненого вторгненням рф, а роздрібне зростає в усіх сегментах, – НБУ

Банки вперше з IIІ кварталу 2022 року наростили чистий гривневий портфель кредитів бізнесу, а приріст споживчих кредитів тривав другий квартал поспіль. Про це йдеться в Огляді банківського сектору за ІІІ квартал 2023 року.

За даними звіту, чистий гривневий корпоративний кредитний портфель у жовтні зростав четвертий місяць поспіль після спаду, спричиненого повномасштабним вторгненням рф. Частка малих та середніх підприємств у цьому портфелі зросла до 55%.

Обсяги чистого роздрібного гривневого кредитного портфеля продовжили зростати передусім завдяки відновленню карткового кредитування. Також у ІІІ кварталі зросли обсяги чистих іпотечних кредитів – на 18.7% завдяки видачі позик за програмою “єОселя”.

Банки третій квартал поспіль майже не зазнали кредитних втрат. Частка непрацюючих кредитів знизилася завдяки списанню таких кредитів фізичним особам і перекласифікації окремих великих корпоративних кредитів у працюючі.

Частка коштів клієнтів як головного джерела фондування банків зростає четвертий квартал поспіль. Загалом усі банки дедалі інтенсивніше нарощували гривневі кошти. Все ще привабливі депозитні ставки сприяли подальшому приросту строкових коштів населення у гривні, хоча й дедалі меншими темпами.

Попри зниження облікової ставки, вищі ставки за тримісячними депозитними сертифікатами Національного банку та підвищені резервні вимоги за поточними коштами і надалі мотивували банки залучати строкові депозити населення. Тож зниження ставок за вкладами внаслідок зниження облікової ставки відбувалося повільно.

Операційна ефективність банків залишалася високою, а витрати на резервування – мінімальними, тому сектор надалі нарощував прибуток. Збитковими за квартал було лише сім, переважно малих, банків (у попередньому кварталі – 15).

Попередні результати цьогорічної оцінки стійкості банків оптимістичні: помірна потреба в капіталі може виникнути лише в кількох установ. Наявного запасу капіталу більшості банків буде достатньо для комфортного виконання нових регуляторних вимог, незважаючи на очікуване запровадження додаткового податку на прибутки банків.

Для подальшого гармонійного розвитку банкам необхідно врахувати результати оцінки стійкості та плани впровадження регуляторних вимог у стратегіях діяльності та за доцільності їх оновити.

“Ми побачили чіткий тренд відновлення кредитування бізнесу, – зазначила перший заступник Голови Національного банку Катерина Рожкова. – Поки що корпоративне кредитування переважно рухається завдяки програмі “Доступні кредити 5-7-9%”. Водночас окремі банки з числа великих гравців з іноземним капіталом продемонстрували зростання портфеля поза програмою. Це позитивний сигнал, що ринкове кредитування можливе навіть в умовах повномасштабної війни”.